Цієї неділі, 26 квітня, Україна і світ вшановуватимуть 40-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС – найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Станом на квітень 2026 року уряд України звітує про 1 млн 253 тисячі постраждалих внаслідок аварії – як пересічних громадян, так і ліквідаторів. Сорок років тому таких було на 2 мільйони більше. Детальніше про те, як змінювалась чисельність постраждалих від аварії на ЧАЕС з 1986 до 2026 року – на інфографіці.
Аварія на Чорнобильській АЕС та наслідки
Аварія на Чорнобильській АЕС сталася о 01:23 ночі 26 квітня 1986 року внаслідок вибуху реактора №4. У реакторі на той час знаходилося близько 200 тонн урану. Викид радіоактивних речовин був надмасштабним, забруднивши значні території України, Білорусі та росії. Причинами, згідно з офіційними даними, які розсекретили пізніше, стали помилки персоналу та недоліки конструкції реактора. Пожежа на ректорі палала 10 днів, а ліквідація тривала роками, призвівши до екологічної та гуманітарної трагедії.
Відомо, що безпосередньо під час вибуху й пожежі на станції загинув один її працівник, один – у результаті численних травм від обвалу перекриття. Ще 29 ліквідаторів, серед яких працівники АЕС, пожежники та військовослужбовці, померли в лікарнях від опіків та гострої променевої хвороби протягом двох тижнів після аварії. Ймовірно, кількість жертв серед осіб, що брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії, є більшою, проте точно встановити ці дані через засекреченість інформації в СРСР уже неможливо.
Недбалість радянського керівництва та спроби приховати правду призвели до того, що світ дізнався про вибух лише через два дні, а мешканців Києва 1 травня вивели на першотравневу демонстрацію під радіоактивним дощем. 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на шостий день після аварії, а офіційно оголосило про неї – тільки на дев'ятий.
За офіційними даними, загальна кількість ліквідаторів, залучених у роботах на атомній станції та зоні відчуження під час та після катастрофи, становить не менше 600 тисяч осіб. Здоров’я більшості з них було серйозно підірване впливом радіації – основною причиною захворювань та смертності стали онкологічні патології.
Як змінювалася офіційна кількість постраждалих від аварії на ЧАЕС в Україні
У перший рік катастрофи на Чорнобильській АЕС зафіксували 3 млн 259,8 тисячі постраждалих осіб, протягом перших 11 років після аварії їхня кількість змінилася несуттєво – 3 млн 213,3 тис. осіб станом на 1997 рік. Через 20 років кількість постраждалих зменшилася до 2 млн 594,1 тис. осіб. А у 2016 році офіційна кількість становила 1 млн 961,9 тис. осіб. Перед початком великої війни в Україні (у 2021 році) нараховували 1 млн 718,1 тис. осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС. За роки російського вторгнення їхня офіційна кількість зменшилася до 1 млн 253,3 тисячі.
Зазначимо, у держбюджеті-2026 для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачили такі видатки: пенсійне забезпечення – 24,5 млрд грн; соціальне забезпечення – 2,2 млрд грн.
Також на тлі роковин Чорнобильської аварії слід згадати і ядерний терор, який вже п'ятий рік чинить країна-агресорка росія. Йдеться, зокрема, про окупацію Чорнобильської зони у 2022 році та захоплення Запорізької АЕС.
Крім цього, у ніч на 14 лютого 2025 року росіяни здійснили атаку дроном «Герань-2» на укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної станції. Це укриття (новий безпечний конфайнмент – НБК) звели у 2019 році за підтримки G7 та міжнародних донорів, воно розраховане на 100 років захисту. За словами президента Володимира Зеленського та даними Мінприроди, радіаційний фон не підвищувався, а на ремонт укриття Кабмін додатково виділив понад 1,5 млрд гривень.
Також вже щонайменше двічі Чорнобильска АЕС була у режимі блекауту внаслідок російських атак.
Нагадаємо, у грудні минулого року Генеральна Асамблея ООН підтримала українську резолюцію, спрямовану на посилення міжнародної співпраці та мінімізацію наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. США та росія опинились серед країн, які проголосували проти.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»