Що змінює новий закон про цифровізацію стягнення боргів

Євроінтеграційний законопроєкт №14005, який Верховна рада ухвалила на початку квітня, викликав неоднозначну реакцію ще під час першого читання: дехто знайшов у ньому нові підстави для конфіскації майна через борги. Міністерство юстиції тоді окремо пояснило, чому це не так. «Слово і діло» за допомогою інфографіки пояснює, що насправді передбачає новий закон та як він змінить стягнення боргів.

Законопроєкт №14005 має статус євроінтеграційного. Іншими словами, він наближає наше законодавство до стандартів ЄС. Після ухвалення Верховною Радою він офіційно став законом України №4833-IX. Його повна назва звучить так:

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Цей закон – комплексний, адже вносить зміни до семи інших законів. Які саме зміни він пропонує – на інфографіці:

Цифровізація – головне нововведення

Головним нововведенням до процесу стягнення боргів, яке пропонує закон, стало використання цифрових інструментів та автоматизації.

Центральним інструментом цього є Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка використовуватиме Єдиний реєстр боржників. За допомогою неї у цифровій формі та автоматично відбуватимуться низка етапів стягнення боргів, які раніше вимагали участі працівників відповідних органів:

• загальне спрощення виконавчого провадження: формування необхідних документів у електронному вигляді та їхнє автоматичне надсилання відповідно до закону, а також захист цих документів від несанкціонованих змін чи перегляду;
• автоматичне зняття арештів: якщо заборгованість є меншою за 10 мінімальних зарплат, то після її погашення людина автоматично буде виключена з Реєстру боржників. Так само автоматично будуть оновлюватися й решта даних провадження;
• запобігання відчуженню майна боржниками. Іншими словами, боржник не зможе продати або переписати своє рухоме чи нерухоме майно, поки перебуває у Реєстрі боржників, адже той автоматично обмінюватиметься даними про арештоване майно з іншими держреєстрами.

Посилена взаємодія з банківською системою

Крім того, новий закон посилює роль банків задля уникнення схем ухилення від арешту майна:

• банки та інші депозитарні суб’єкти зобов’язані підключитися до Автоматизованої системи;
• у разі відкриття чи закриття банківського рахунку особи, яка перебуває у Реєстрі боржників, банк зобов’язаний повідомити про усі зміни відповідний державний орган або приватного виконавця;
• виконавець провадження має право винести рішення про арешт депозитного рахунку боржника і отримання з нього суми, потрібної для закриття заборгованості.

Нові правила стягнення єдиного житла боржника

Також закон вводить зміни у випадки стягнення єдиного житла боржника. Попередні обмеження дозволяли лазівки як з боку боржника, так і з боку виконавців провадження. Новий закон чіткіше регламентує такі випадки:

• підвищено суму боргу, потрібну для стягнення єдиного житла боржника – з 20 до 50 розмірів мінімальної зарплати. З чинною мінімальною зарплатою (8647 грн) це означає, що якщо ваша заборгованість менша 432 350 гривень, то у вас не мають права відчужувати житло. Утім, як і раніше, житло не вважається єдиним, якщо на вас записана частка іншої нерухомості;
• заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану – навіть якщо виконується умова про мінімальний розмір боргу;
• однак, в обох випадках лишаються винятки. Якщо єдине житло є предметом застави цього боргу, або ж у разі необхідності компенсувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, то у боржника можуть його стягнути;
• Крім того, закон передбачає зняття арештів і виключення з реєстру осіб, які мають заборгованості за житлово-комунальні послуги у зоні бойових дій.

Весь процес виявлення, арешту й відчуження нерухомості тепер відбуватиметься в електронному вигляді та за допомогою автоматичної взаємодії між реєстрами. Таким чином, закон передбачає зменшення впливу людського фактору та запровадження прозорішої системи стягнення боргів.

Коли запрацюють зміни

Закон поступово набиратиме чинності: частина пунктів мали запрацювати вже з 24 квітня – наступного дня після офіційної публікації закону. Йдеться про захист єдиного житла військовослужбовців та перехідний етап оновлення та перевірки Реєстру боржників.

Решта пунктів, які передбачають створення і практичне запровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження, повинні запрацювати через 6 місяців з часу публікації закону – 23 жовтня 2026 року.

Нагадаємо, торік Єдиний реєстр боржників збільшився на понад 500 тисяч прізвищ. Усього в ньому перебуває близько 9,5 мільйонів осіб.

Раніше «Слово і діло» розповідало, як змінилися борги українців за комуналку за час повномасштабної війни, а також що передбачає поки не ухвалений законопроєкт №15024 про спрощену процедуру банкрутства.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.