Україна - ЄС: надії і розчарування (інфографіка)

(*для збільшення зображення натисніть на нього)

Найбільш актуальною темою останніх місяців і днів є підготовка та подальше призупинення урядом процесу підписання Договору про асоціацію з ЄС. Питання це має вже тривалу історію і перспективи його вирішення поки що достатньо туманні.

Ще у 2011 році Україна зобов'язалася виконати основні вимоги, що сприятимуть її інтеграції до європейського простору. Однією з умов було не тільки приведення у відповідність до європейських стандартів українського законодавства, але й забезпечення його роботи. Зокрема, представники ЄС акцентували увагу на кричущій, на їх думку, заангажованості судів і зажадали негайного звільнення Юлії Тимошенко. Крім усього іншого, були порушені питання проведення демократичних і прозорих виборів, антикорупційної та антидискримінаційної політики.

Переговорний процес щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС вступив в активну фазу на початку 2011 року. Тоді Віктор Янукович заявив, що до наступного Саміту Україна - ЄС, який повинен був відбутися в грудні, переговори будуть завершені. У Міністерстві закордонних справ і комітетах Верховної Ради були налаштовані більш оптимістично, заявивши, що у вказаний строк навіть буде підписано договір про асоціацію з ЄС, включаючи зону вільної торгівлі. Однак дива не сталося. Грудневий Саміт у Києві дозволив сторонам лише перейти до наступного етапу: підписання і подальшої імплементації Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року Угода була частково парафована (політична складова та частина економічної складової).

 Безвізовий режим і Зона вільної торгівлі

Надію на те, що незабаром буде знято обмеження на в'їзд до країн Євросоюзу без дозвільних документів, дав більшості українців у 2007 році Міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. Він заявив, що візовий режим буде спрощено для представників бізнесу, журналістів, спортсменів, діячів культури і науки, а також пенсіонерів, додавши, що йдеться в першу чергу про безкоштовні візи "для людей, які не зможуть за них заплатити". У тому ж році було підписано угоду, згідно з якою право на видачу п'ятирічних віз відтепер мають члени офіційних делегацій, журналісти, бізнесмени, а також родичі громадян України, які проживають на території країн Європейського Союзу. Безкоштовно візи видаються пенсіонерам, студентам, дітям до 18 років, перевізникам і громадянам, які їдуть до ЄС до своїх родичів.

Через кілька років, в контексті підготовки до Євро - 2012, Віктор Янукович озвучив намір на 99% виконати умови плану дій щодо безвізового режиму з ЄС вже у першому півріччі 2011 року. Пізніше Президент уточнив, що буде виконано ряд технічних завдань, зокрема, у сферах безпеки документів, міграції, охорони громадського порядку, одним словом, буде зроблено все, щоб безвізовий режим між Україною та ЄС став реальністю вже цього року.

Міністерство закордонних справ надало інформацію про те, що до закінчення парламентської сесії (15 липня 2011 року) Верховна Рада розгляне пакет законопроектів, що прискорюють процес скасування візового режиму для України з країнами Євросоюзу, проте протягом двох останніх місяців роботи 8-ї сесії Верховної Радою не було прийнято жодного відповідного закону. Більше того, навіть до кінця року не вдалося завершити законодавчу фазу плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Приміром, не було підписано Закон "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України".

Неодноразово робилися спроби передбачити і дату підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом, яка б дозволила не тільки скасувати митні бар'єри (мита, податки і збори), а й поліпшити інвестиційну привабливість країни і таким чином підвищити рівень економічного розвитку. У 2009 році Віце-прем'єр Григорій Немиря пообіцяв, що Уряд робитиме все можливе, щоб угоди про ЗВТ було досягнуто в найближчому році, однак плани не було реалізовано. У 2011 році Прем'єр-міністр Микола Азаров відзначив прогрес у тривалих переговорах з Європейським Союзом в даному напрямку і уточнив, що до Нового року цей складний процес буде завершено.

Саміт Україна – ЄС, що відбувся 19 грудня 2011 року, піддав краху надії уряду: введення безвізового режиму відкладалося, а договір про зону вільної торгівлі не було парафовано через безліч виниклих проблем у політичній площині. Представники Євросоюзу були обурені порушенням в Україні демократичних норм, наочним прикладом чому послугував суд на Юлією Тимошенко.

У 2012 році Європейська комісія заявила про "деякий прогрес", досягнутий Києвом у питанні безвізового режиму (виконання технічних завдань в сферах безпеки документів, міграції, охорони громадського порядку), однак зазначила, що, як і раніше, залишається ряд невирішених завдань в даному напрямку. У березні українська сторона підписала частина Угоди про ЗВТ, де йшла мова про політичну асоціацію, а також першу й останню сторінки частини про створення зони вільної торгівлі. Економічна частина, яка включає домовленості про створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, буде парафована після остаточного завершення узгодження юридичних і лінгвістичних параметрів тексту.

Пізніше створення зони вільної торгівлі та запровадження безвізового режиму з країнами ЄС стали одними з пунктів передвиборної програми Партії регіонів 2012 року, що зіграло не останню роль у їх проходженні до парламенту.

2013

На 2013 рік припадає черговий етап «євробуму». У перших числах липня Голова Верховної Ради України Володимир Рибак та заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов запевнили, що на пленарному тижні 1 - 5 липня будуть прийняті необхідні 5 законів стосовно євроінтеграції. Однак у вказаний термін обіцяні законопроекти не розглядалися і 5 липня лідер "УДАРу" Віталій Кличко заявив, що його партія ініціює скликання позачергової сесії парламенту для прийняття законопроектів, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Позачерговому засіданню не судилося відбутися і 3 вересня було урочисто відкрито третю сесію Верховної Ради сьомого скликання. Представники "Батьківщини" та Партії регіонів запевнили, що їхні політичні сили проголосують за всі законопроекти, необхідні для асоціації з ЄС. 5 вересня Верховна Рада прийняла лише два законопроекти – "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень" та "Про внесення змін до Митного тарифу України". При цьому жодна із зазначених фракцій не відзначилася одностайністю: деякі представники проігнорували голосування або ж підтримали тільки окремі євроінтеграційні закони.

Варто зазначити, що ще у травні Володимир Рибак повідомив, що всі необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС закони будуть прийняті на осінній сесії у вересні (нагадаємо, що європейську сторону цікавило прийняття змін до виборчого законодавства і нового закону про прокуратуру), проте у зазначений термін жоден «євроінтеграційний» законопроект не було затверджено. Крім того, не було імплементовано рекомендації Європейської Комісії про державну антикорупційну політику .

На довершення до всього, як відомо, 21 листопада Кабмін своїм розпорядженням № 905-р призупинив підготовку до підписання Договору про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Різка зміна курсу керівництвом країни спричинила виступи громадян у багатьох містах України, наймасовішим з яких став мітинг у Києві, зібравши близько 100 тисяч учасників. Але, не дивлячись на це, Президент і уряд поки залишаються непохитними у своєму новому рішенні, у зв'язку з чим півтора десятки обіцянок керівників країни про підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2013 році, швидше за все, так і залишаться обіцянками і порожніми деклараціями.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...