Від Арбузова до Гонтарєвої: хроніка падіння гривні в обіцянках голів НБУ

Ще в недалекому 2010 році офіційний курс американського долара відносно гривні не сягав навіть 8-гривневої позначки. На той момент світова фінансова криза та політика Володимира Стельмаха уже змусили українців забути про долар по 5 гривень, однак тоді навіть уявити падіння курсу до позначки 25 грн за дол. було складно.

«Слово і Діло» вирішило розглянути історію здешевшання національної валюти за останні 5 років з незвичного ракурсу – через призму обіцянок голів Національного банку.

Сергій Арбузов

На момент, коли Нацбанк очолив Сергій Арбузов – наприкінці 2010 року – офіційний курс долара становив 7,93 грн. Приблизно такий показник національна валюта демонструвала і протягом усього попереднього року, за 12 місяців знизившись лише на 20 копійок.

За час роботи Арбузова ця тенденція збереглася. Він, як і пообіцяв, протягом 2011 року втримав рівень інфляції на рівні менше 7,5% (за фактом, за офіційними даними, гривня подешевшала усього на 4,6% протягом 2011 року) і 2012 рік Україна прожила за середньорічним курсом 7,99 грн за долар. Разом з тим, згодом стала зрозуміла ціна такої стабільності: незважаючи на обіцянку Арбузова, протягом усього 2012 року Нацбанк планомірно зменшував обсяги золотовалютних резервів України. Зокрема, у травні їхній обсяг скоротився на 0,903 млрд дол., у червні – на 1,441 млрд дол.

Останнє скорочення було повязане, передусім, з погашенням українським урядом кредиту російському банку «ВТБ», однак експерти стверджують: по суті, Україна проїдала свої золотовалютні резерви, витрачаючи їх у тому числі й на утримання гривні. Нещодавно експерт Олександр Сугоняко так прокоментував «Слову і Ділу» ситуацію, що склалася на валютному ринку України в останні роки: «Існує ряд питань, на які зможуть відповісти тільки члени колишньої влади Януковича, зокрема друг екс-президента Сергій Арбузов. Хто розтратив 22 мільярди золотовалютних резервів? Хто довів зовнішній борг України практично до 40 мільярдів? Арбузов створив великі проблеми в сегменті валютного ринку, банківському секторі та вів жорстку монетарну політику».

Дещо сприяла стабільному курсу гривні і вимога НБУ щодо продажу експортерами 50% валютної виручки на міжбанку, хоча такі заходи складно назвати ринковими і Арбузов свого часу пообіцяв, що триватимуть вони не довше, аніж до середини 2013 року. Однак на початку 2013-го Арбузов покинув Нацбанк, пересівши у крісло першого віце-прем'єра, а його монетарну політику продовжив його заступник Ігор Соркін.

Ігор Соркін

13 місяців керівництва Ігоря Соркіна ознаменувалися перетином гривнею межі у 8 грн за долар. «Слово і Діло» зафіксувало, що, незважаючи на обіцянку голови Нацбанку, у грудні 2013 року долар почав дорожчати на міжбанку, а курс досяг позначки 8,24 грн за долар. Ця тенденція продовжилась і в січні 2014 року. Зокрема, 24 січня обмінний курс досяг позначки 8,5 грн за 1 долар, 3 лютого – 8,7 грн за долар, а 5 лютого – 9 грн за долар. Загалом система народного контролю зареєструвала усього 3 обіцянки Соркіна, жодної з яких він не виконав.


Степан Кубів

Свою роботу в НБУ Кубів розпочав із гучної обіцянки стабілізувати курс гривні. Однак, як показав час, «чітка програма кроків», яку запропонував новий голова Нацбанку, не спрацювала: незважаючи на отримання у травні 2014 року кредиту від МВФ, курс коливався на рівні 11,6-12 грн за долар. Вже тоді було зрозуміло, що ні про які 10,95 грн за дол., прогнозовані Кубівим до кінця року, не може бути й мови.

Щоправда, на відміну від Арбузова, Кубів не став витрачати на стабілізацію курсу золотовалютних резервів (принаймні про це свідчать офіційні дані НБУ). Крім того, у квітні-травні 2014 року Нацбанк, як і обіцяв Кубів, не здійснював інтервенцій з продажу іноземної валюти з метою підтримки курсу гривні.

Валерія Гонтарєва

Колишній інвестбанкір Валерія Гонтарєва очолила Національний банк України 19 червня минулого року. За час її роботи гривня лише за офіційним курсом впала відносно долара на 13,1 грн, тобто на 110,5%. Цьому передували заяви про сповільнення темпу інфляції у другому півріччі 2014 року, перехід до ринкового курсу валют та інфляційного кредитування і чи не найгучніша провалена обіцянка Гонтарєвої – про те, що до початку зими 2014 року курс гривні не перевищить 15 грн за долар.

Не врятувало голову НБУ навіть повернення до методів Арбузова та використання золотовалютних резервів. Згідно статистики МВФ, Україна в жовтні 2014 року продала більше третини своїх запасів золота. На кінець жовтня Нацбанк володів 26 тоннами золота, що на 14 тонн менше, ніж наприкінці вересня. Заради справедливості зазначимо, що продавати золото Києву довелося, щоб сплатити рахунки за газ перед ЄС і погасити квартальні виплати за кредитами МВФ.

Пустити гривню «у вільне плавання» Нацбанк вирішив 4 жовтня минулого року, коли Гонтарєва зявила про відмову від фіксованого курсу валют. Врешті-решт, 2 лютого, після того як Україна так і не змогла домовитися про черговий транш кредиту від МВФ, а перспектива затяжного конфлікту на сході України стала більш ніж чіткою, у Нацбанку прийняли рішення відмовитись від індикативного курсу валют, що призвело не лише до нового стрибка долара відносно гривні на офіційному рівні, але і до здорожчання ряду і без того недешевих продуктів та послуг. Показовий приклад – 30-відсоткове зростання цін на авіаквитки протягом однієї ночі.


І схоже, що це ще далеко не всі «сюрпризи», які підготувала українцям національна валюта. На думку експерта Реанімаційного пакету реформ Іллі Несходовського, найбільш істотного удару цінами слід чекати на ринку побутової техніки, мобільних телефонів та гаджетів, автомобілів. Втім не обійде подорожчання і звичайні продовольчі товари. В цілому, у своїх прогнозах щодо того, що чекає на гривню в наближчому майбутньому, експерти не надто оптимістичні. За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, Україна має всі шанси повторити власну історію 90-х років, що, зважаючи на відверте небажання міжнародних кредиторів іти в Україну, видається цілком правдоподібним.

З огляду на це, особливо цинічно виглядає зняття арешту з рахунків Сергія Арбузова і його родини. Загалом, жоден із зазначених керівників Нацбанку покарання за свою непрофесійність поки що не поніс, а Валерія Гонтарєва так і залишається біля керма головного фінансового регулятора. Більше того, Президенту Порошенку, який звик покладатися на «своїх людей», схоже, немає ким її замінити...

Аліна Костюченко, спеціально для «Слово і Діло»