Результати дослідження свідчать про виражений тренд на підтримку українського виробника: сумарно понад 60% респондентів за останній час збільшили споживання вітчизняної продукції, хоча керуються при цьому різною мотивацією.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 22 по 29 травня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
За даними дослідження, майже чверть опитаних (23%) збільшили частку українських товарів у своїх покупках свідомо – заради підтримки економіки. Ще 21% наростили частку товарів українського виробництва у кошику через економію, зумовлену дорожнечею імпорту. А 18,5% почали купувати українські товари частіше завдяки зростанню їхньої якості.
Водночас кожен п’ятий респондент (19%) не змінив своїх споживчих звичок або не звертає уваги на країну походження товарів. Частка тих, хто скоротив купівлю української продукції через незадоволення якістю, асортиментом чи цінами, становить 4%, а тих, хто принципово надає перевагу іноземним аналогам, – 1%. Ще 13,5% опитаних не замислювалися над цим питанням або вагалися з відповіддю.
У розрізі соціально-демографічних груп дослідження виявило низку відхилень від загальних тенденцій, які проявляються у відмінностях споживчої поведінки залежно від статі, віку та регіону проживання.
Так, чоловіки та жінки загалом демонструють подібні мотиви підтримки українського виробника або економії, однак жінки дещо частіше керуються чинником якості: 20% із них збільшили купівлю українських товарів через покращення характеристик продукції, тоді як серед чоловіків цей показник становить 16%.
Вікові відмінності проявляються ще виразніше. Наймолодша група респондентів віком 18–29 років рідше обирає українські товари через подорожчання імпортних аналогів – 12% проти 21% загалом, проте частіше не змінює своїх споживчих звичок (26% проти 19%). Натомість серед людей віком 55 років і старше найбільша частка тих, хто обирає українське з міркувань економії (26%), і водночас найменша частка тих, хто не замислювався над країною походження товарів (9%).
Регіональний вимір також демонструє помітні відмінності. Найвищий рівень свідомої підтримки українського виробника зафіксовано на Заході країни – 27% проти 23% загалом, тоді як на Сході цей показник є найнижчим і становить 15%. У західних областях також рідше обирають українське з міркувань економії (14% проти 21%), тоді як на Півночі цей фактор, навпаки, є найпоширенішим і охоплює 25% респондентів. Окремо виділяється Київ, де зафіксовано найвищий рівень критичного ставлення: 9% опитаних заявили про скорочення купівлі українських товарів через ціну або асортимент (проти 4% загалом), тоді як на Сході найбільша частка тих, хто взагалі не замислювався над цим питанням – 21% проти 13,5% загалом.
Нагадаємо, згідно з результатами цього ж опитування, наразі більшість українців мають дохід на рівні до 15 000 грн на одного дорослого члена родини, однак комфортними вважають значно вищі суми – переважно від 25 000 до 50 000 грн.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.