Безстрокові договори і випробувальний термін: що пропонує змінити законопроєкт про трудові відносини

Верховна рада підтримала за основу законопроєкт про трудові відносини. Він передбачає врегулювання порядку укладання трудових договорів, а також стосується проходження випробувального терміну. Крім того, рекомендується встановити, що трудовий договір може бути безстроковим. Що ще пропонує змінити законопроєкт та який ефект матиме у сфері трудових відносин, читайте у матеріалі «Слово і діло».

Що пропонує законопроєкт

У квітні Кабінет міністрів вніс до Верховної ради законопроєкт №5388, який пропонує спростити процедуру укладання строкового трудового договору і стосується проходження випробувального терміну під час прийняття на роботу.

Зокрема, працівник і роботодавець можуть передбачити додаткові права, обов’язки та відповідальність сторін, умови припинення договору, наприклад, дострокового.

Окрім того, законопроєкт передбачає можливість безстрокового договору, тобто, такого, який укладають на невизначений термін. Також передбачено строковий договір, який укладається не більше ніж на п'ять років.

Законопроєкт також зобов’язує роботодавця інформувати співробітників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, які передбачають можливість укладання безстрокового трудового договору.

Ще одне нововведення, яке пропонують запровадити урядовці, стосується скорочення кількості категорій людей, які можуть не проходити випробувального періоду.

Такий термін хочуть не встановлювати під час укладання договору з:

  • неповнолітніми;
  • вагітними;
  • особою з інвалідністю, спрямованою на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
  • в інших випадках, передбачених законом.

У чинному законодавстві є більш розширений перелік, до якого також входять звільнені у запас з військової чи альтернативної служби; ті, хто проходив стажування у роботодавця з відривом від основної роботи; молоді фахівці після закінчення ВНЗ; одинокі матері, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю; ті, з ким укладають строковий договір менше ніж на рік.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість, для внутрішньо переміщених осіб і тих, хто виконує тимчасові та сезонні роботи.

Законопроєкт також передбачає оптимізацію надання інформації про умови та режим роботи, час відпочинку і відпусток. У деяких випадках виключається потреба погодити розрив трудових відносин з профспілкою.

Наприклад, у документі запропоновано можливість працівнику обирати день тижня, який буде для нього другим вихідним та час початку і закінчення щоденної роботи.

Крім того, проєкт закону створює передумови для вирішення питання про можливість притягнення працівника за розголошення комерційної таємниці. Тобто роботодавець матиме право притягнути працівника до повної матеріальної відповідальності.

Загалом законопроєкт передбачає зміни до Кодексу законів про працю України та Законів України «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності».

Яку мету ставлять автори та як законопроєкт оцінює експерт

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що мета таких нововведень – спрощення ведення бізнесу. Автори документа вважають, що наразі відносини з найманими працівниками є значною мірою бюрократизованими, а деякі процедури «не несуть в собі корисних функцій та є зайвим тягарем для бізнесу».

«Заплутані, недостатньо визначені процедури, які вимагають витрат часу, однак залишаються виключно формальними, є своєрідним «стоп-сигналом» для роботодавця, який має намір прийняти працівника на роботу», – сказано у пояснювальній записці.

Голова комітету Верховної ради з питань соціальної політики Галина Третьякова під час виступу у парламенті наголосила, що урядовий законопроєкт стимулює роботодавців до легального оформлення трудових відносин та створює передумови для більш ефективного дотримання законодавства про працю.

У коментарі «Слово і діло» старший юрист Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Ігор Волошко зазначив, що законопроєкт вносить переважно позитивні зміни в трудове законодавство як для працівників, так і для роботодавців, хоча і має кілька мінусів.

На його думку, врегулювання питання щодо строкового і безстрокового договору є доволі прогресивним кроком.

«Вичерпний перелік підстав для укладання строкового договору усуне неточність у законодавчій нормі, а на практиці допоможе зменшити зловживання роботодавців, які часто користуються цивільно-правовими договорами, замість трудових або необґрунтовано нав’язують укладення строкових договорів, що призводить до позбавлення працівника гарантій стабільності трудових відносин із роботодавцем», – зазначив юрист.

До позитивних кроків Волошко також відніс і скорочення категорій, які не проходять випробувальний термін.

«Оскільки у випробувальний період оцінюється кваліфікація та компетентність нового працівника, а також у разі, якщо він не виявив необхідних професійних якостей, наявна спрощена процедура звільнення його з посади, таке нововведення є позитивним», – розповів експерт.

Своєю чергою, роботодавці зацікавлені у працевлаштуванні на постійній основі осіб, які повністю володіють професійними навичками та компетенціями.

Перший недолік, який виділив юрист, полягає у використанні застарілих формулювань та конструкцій, зокрема, словосполучення «власник або уповноважений ним орган», які вже давно слід замінити терміном «роботодавець».

«Це викликано тим, що Кодекс (законів про працю – ред.) створювався для єдиного «роботодавця», яким в той час була держава і тому використання словосполучень «власник або уповноважений ним орган» є пережитком минулого і Кодекс давно потребує осучаснення в цій частині», – вважає Волошко.

Наступним мінусом, на його думку, є те, що законопроєкт скасовує процедуру надання згоди профспілки на звільнення працівника, що певною мірою «ставить працівника у невигідне становище, оскільки він повністю залежатиме від волі роботодавця».

Нагадаємо, раніше ми писали, як зміниться ринок праці в Україні у 2021 році.

Також «Слово і діло» пропонує подивитися, що варто знати про права та обов’язки працівників під час дистанційної роботи.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО