Школярі не повинні мити підлогу в класі: що іще унормовує новий Санітарний регламент

Батьківські групи та форуми у соцмережах і месенджерах можуть втратити основні теми для бурхливого обговорення. З 1 січня 2021 року в Україні набув чинності новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який дає чіткі відповіді на «вічні» запитання: чи можна примушувати школярів мити підлогу в класі, яким вимогам має відповідати їжа, що продається у шкільних їдальнях, буфетах та у торговельних апаратах, які мають бути парти у дітей, скільки разів провітрювати клас, яке має бути навчальне навантаження на дітей. «Слово і діло» подивилось, які норми Санітарного регламенту спрощують життя батьків, а які поки що неможливо реалізувати у більшості шкіл.

Для чого запровадили Санітарний регламент і що це таке

Світ змінюється і тому періодично треба оновлювати застарілі норми законодавства. Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти ухвалили ще у вересні минулого року.

Регламент набув чинності з 1 січня 2021 року замість Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН 5.5.2.008-01), які застосовували з 2001 року і деякі його положення стали неактуальними.

Цей Санітарний регламент визначає медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти усіх форм власності.

Документ розробило Міністерство охорони здоров’я, а контроль за його впровадженням здійснює головний державний санітарний лікар України.

Після ремонту чи встановлення нових меблів треба перевірити чистоту повітря в класах

Не тільки перед початком навчального року, а й після будь-якого ремонту адміністрація школи має подбати про проведення лабораторного контролю показників мікроклімату (щонайменше 6 вимірювань) та концентрації CO2, CO, який проводиться не рідше двох разів на рік.

Після ремонтних або будівельних робіт, встановлення нових меблів перед початком навчального процесу проводяться лабораторні вимірювання концентрацій формальдегіду та інших хімічних речовин (залежно від використаних будівельних, оздоблювальних матеріалів, меблів).

Концентрація у повітрі CO2 не має перевищувати – 0,01 мг/м3, CO – не більше 5,0 мг/м3, формальдегіду – не більше 0,01 мг/м3.

Не допускаються будь-які види ремонтних робіт у присутності учнів. Термін їхнього проведення встановлюється із урахуванням часу на видалення остаточної кількості токсичних речовин, що входять до складу будівельних та (або) оздоблювальних матеріалів.

Яким має бути кабінет інформатики

У школах заборонили використовувати старі монітори на телевізійних електронно-променевих трубках. Не дозволяється одночасна робота за одним комп'ютером двох і більше учнів незалежно від їхнього віку.

У закладах освіти дозволяється дротове та бездротове під'єднання до мережі Інтернет. При використанні бездротового підключення Wi-Fi-роутери повинні розміщуватися на висоті не менше 2 метрів від підлоги. Прилади потрібно вимикати у позанавчальний час.

Вимоги до парт, розташування меблів, тривалості перерв

Якщо батьки не можуть примиритися із розташуванням парт, то у Регламенті чітко вказані відстані між партами, стільцями та стінами. Так, найбільша відстань останнього місця від класної дошки має становити 9 м.

Учнів мають пересаджувати за різні парти на інші ряди не менше двох разів на рік. Це робиться для профілактики порушень постави дітей. При цьому слід дотримуватися вимог до розташування меблів, а також враховувати зріст та гострота зору і слуху в кожного окремого учня.

Школярі з патологією органу зору (корегованою та/або некорегованою) повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни).

Діти з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду (біля внутрішньої стіни).

Що робити, якщо перших парт не вистачає на всіх дітей які мають преференції, не сказано. Судячи з усього високим учням без порушень здоров’я взагалі не світить сидіти ближче до вчителя.

Тривалість перерв між навчальними заняттями для учнів 1 - 4-х класів рекомендується не менше 15 хвилин, 5 - 12 класів - не менше 10 хв., великої перерви - 30 хв. (для прийому їжі).

Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві перерви по 20 хвилин, після другого та третього уроків - для учнів 1 - 4-х класів, після третього та четвертого – для учнів 5 - 12 класів.

У середині здвоєного навчального заняття необхідно організувати перерву тривалістю 10 хвилин для активного відпочинку.

Школярі не повинні мити підлогу, але мають прибирати за собою сміття

Скільки списів було зламано довкола питання – мити чи не мити підлогу в класі учням. Суперечки батьків ведуться запеклі і не передбачають будь-яких компромісів. Щось подібне було зі шкільною формою, суворі вимоги до якої досі висувають у деяких школах. Отже, й питання прибирання класів не вщухне за мить, незважаючи на те, що з 1 січня 2021 року у Санітарному регламенті це питання розписано по пунктах.

Отже, у IV розділі Санітарного регламенту (Система забезпечення життєдіяльності) йдеться про те, що усі приміщення та обладнання закладу освіти підлягають щоденному вологому прибиранню. Це аксіома, якої ніхто не скасовував.

Щодня в школі мають протирати підвіконня, підлогу, опалювальні прилади (або захисні решітки), меблі, класні дошки.

Вологе прибирання навчальних та навчально-виробничих приміщень проводиться після закінчення останнього навчального заняття, або після кожної навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання).

У Регламенті не сказано, що вологе прибирання мають робити учні, йдеться лише про «самообслуговування»: «У процесі самообслуговування учні повинні тримати власне робоче місце в чистоті, прибирати за собою сміття».

Тобто учень має прибрати за собою (з парти чи під нею) всі обгортки від їжі, лушпайки від насіння, рештки гумки та інший непотріб.

Дітей дозволяється залучати до поливу рослин та вологого прибирання поверхонь навчальних приміщень (крім вікон та підлоги). Йдеться лише про учнів 5 - 11(12) класів. При цьому дітям не можна використовувати засоби для миття та дезінфекції.

Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю педагогічних та/або медичних працівників і не перевищувати 1 годину на тиждень.

Загалом, учні не допускаються до виконання робіт, які небезпечні для їхнього життя та здоров'я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами. Заборона на використання засобів для миття, швидше за все, пов’язана з тим, що серед дітей зараз багато алергіків.

Важливо: максимальна маса вантажу для підняття школярами: 11 - 12 років до 4 кг, 13 - 14 років - до 5 кг, 15 років: хлопчики - 12 кг, дівчатка - 6 кг, 16 років відповідно 14 і 7 кг, 17 років - 16 і 8 кг

Які продукти не можна продавати в школі

Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та у торговельних апаратах, розміщених у закладах освіти:

  • кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;

  • вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;

  • м'ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;

  • рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;

  • продукти (зокрема снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;

  • продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів);

  • непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;

  • непастеризовані соки;

  • рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;

  • газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої;

  • кава та кавові напої;

  • гриби;

  • продукція домашнього виробництва.

Вимоги, які поки що не всі школи можуть виконати

Деякі вимоги Регламенту для переважної більшості сільських шкіл поза межами можливого.

Є школи, будівлі яких в аварійному стані, тому вимога, щоб стіни та стеля усіх приміщень закладів освіти були без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком, у такому випадку залишаються мрією.

Цікава норма про те, що для попередження утворення бурульок усі зливостоки з дахів та покрівель можуть обладнуватися системою підігріву. Швидше за все, такі можливості прописані для новобудов.

Для старих шкіл залишили вимогу згрібати сніг з дахів та збивати бурульки, а там, де це зробити неможливо – огороджувати небезпечні місця.

Ще одна болюча тема – шкільні автобуси. За Регламентом учні, які проживають на відстані від закладу освіти понад 2 км, забезпечуються підвезенням у порядку, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти відповідно до законодавства.

Куди скаржитись на порушення Санітарного регламенту в школі

Відповідальним за дотримання вимог Санітарного регламенту для шкіл є засновник (засновники) та керівник закладу освіти.

Щоденний контроль за дотримання регламенту здійснюють керівник та медичний працівник закладу освіти (за його відсутності - особа (особи), яка визначена наказом керівника закладу освіти).

Отже всі питання, щодо порушень норм Санітарного регламенту слід вирішувати із директором школи, а якщо адміністрація закладу не реагує – звертатися до місцевого управління освіти.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, які комунальні послуги подорожчали з 1 січня 2021 року.

Також ми писали, що з 16 січня обслуговування споживачів буде винятково українською мовою. Кого це стосується, хто контролюватиме норму закону та які передбачені суми штрафів.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО