Однозначно, щоб себе убезпечити, споживачі мають розібратися в тому, що вказано в платіжці, перед тим, як платити.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
«В умовах такої турбулентності зараз просто використовують момент, щоб займатися здирництвом за принципом «раптом пройде». Ну а якщо не пройде, в разі прискіпливого ставлення споживача завжди можна вибачитися. Але в більшості випадків при некритичному підході споживача це просто оплачується», – зазначив Гончар.
На його думку, ці явища продовжують мати місце тому, що відсутнє покарання за це. Поки не запрацює ефективно механізм покарання за неправильні нарахування та донарахування, ситуація не зміниться. З іншого боку, складно спімати на таких речах.
«У разі якогось розслідування, подання заяви завжди можна послатися на те, що сталась помилка. Є поле для маневру. Однак, враховуючи те, що така практика почастішала, це фактично вже певна система, що виглядає як донарахуванняв платіжках», – уточнив він.
Потрібно ще розуміти, що таке український суд. Споживач у двобої з компанією-монополістом часто має не так уже й багато шансів перемогти в суді, хіба що він юрист, підкреслив експерт.
За умови, що явище оскарження завищених тарифів в платіжках, донарахувань стане масовим, монополісти вже поводитимуться інакше, додав він.
«У них також зростуть витрати – трудові, фінансові, юридичні. Просто розрахунок на те, що мало хто піде скаржитися до суду. Тим більше йдеться не про дуже великі гроші. Це великі гроші для споживача. Для загальної судової системи – дріб’язок. Цим і користуються облгази», – пояснив фахівець.
На його переконання, універсальний механізм боротьби з цим – облік. Таких речей майже не виникає в ситуації з оплатою електроенергії, а все тому, що є лічильник. У ситуації зі споживанням газу лічильники є далеко не всюди.
«Відповідно, є простір для маніпуляцій. То чому ним не скористатись облгазам? Це пояснює, чому облгази не погоджуються на те, щоб надати доступ до своїх баз даних тій же НАК, яка в такий спосіб конкуруватиме на ринку. Облгази проти конкуренції, адже, по-перше, хочуть отримати від кінцевого споживача все самі, по-друге, якщо НАК виходить на кінцевого споживача, то ставитимуть лічильники. Тоді питань не буде виникати: скільки спожив, стільки й заплатив. Однак маємо іншу ситуацію», – резюмував Михайло Гончар.
Відзначимо, за всю виборчу кампанію в Зеленського не було обіцянок про зниження тарифів.
Згідно з опитуванням КМІС, більш ніж 39% українців очікують у перші сто днів від нового президента саме зниження тарифів.
Раніше «Слово і Діло» разом з експертами розібрало програму Володимира Зеленського та проаналізувало, які обіцянки є складними для виконання.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA