Реформа ринку електороенергії: чи є користь на практиці та що не вдається

Юрій Корольчукексперт з енергетики

Реформа ринку електроенергії відбулася. Конкуренція між постачальниками електроенергії як товару набирає обертів, але говорять і пишуть про це мало. Та це й зрозуміло, передусім – вибори. Але кандидати, в кращому разі, говорять про тарифи на газ. Про електроенергію практично ніхто не згадує.

Таку думку в своєму блозі висловив член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, передає «Слово і Діло».

Експерт зазначив, що в січні 2019 року частка постачальників за вільними цінами в структурі продажу електроенергії становила 52% (обсяг продажів – 5,8 млрд кВт⋅год). До початку реформи частка таких постачальників становила 10%.

«Але навіть така інформація видається сухою й нудною. Де ж тут реформа? На цьому місці так і уявляєш невдоволене обличчя виборця. Звичайно, краще плекати й обожнювати свого внутрішнього Зе, Ю чи П, аніж переживати за реформу ринку електроенергії», – додав Корольчук.

За його словами, збільшення частки постачальників до 52% відбулося в основному за рахунок переходу великого й середнього бізнесу на роботу з постачальниками за вільними тарифами. Це є ще одним підтвердженням демонополізації в поставках електроенергії. Такі фактичні результати є свідченням успішної реалізації реформи.

«І те, що рівень розрахунків постачальників за вільними цінами в січні становив 99,8%, – ще один аргумент», – констатував він.

Енергетик уточнив, що коли будуть сформовані остаточні дані за перший квартал 2019 року, то за попередніми підсумками частка постачальників за вільними цінами має суттєво зрости. Якщо за січень на роздрібному ринку з’явилося 302 компанії, то станом на початок березня їх було близько 450.

«Що це означає на практиці? Теоретична ідея реформи стає практикою – точиться боротьба за споживача, щоб надалі заробляти в новій системі оптового ринку», – пояснив він.

Водночас на тлі просувань залишаються проблеми, що стосуються призначеного на 1 липня запуску оптового ринку, підкреслив експерт.

Одна з основних причин – невирішеність великої кількості організаційних питань, серед яких програмне обладнання для «Укренерго», навчання учасників ринку роботі в нових умовах, проблеми з системою комерційного обліку, майданчики для проведення торгів «добу наперед», відсутність розуміння вирішення проблеми неплатоспроможних споживачів. Вже зараз і влада, і виконавці реформи зайняті питанням розробки юридичного механізму відтермінування імплементації реформи, наголосив він.

На його переконання, сьогодні абсолютним і беззаперечним фактом є те, що Координаційний центр із втілення реформи ринку електроенергії при Кабміні із завданнями не впорався. Координувати роботу з впровадження реформи мав щонайменше віце-прем’єр, а ще краще прем’єр-міністр.

«Адже наразі в структурі уряду, інших владних органів, дотичних до реформи, консультаційних або донорських центрів немає охочих узяти на себе відповідальність за частковий зрив підготовки реформи ринку електроенергії. Всі вони перекидають відповідальність, як гарячу картоплю, один на одного. А тим часом дорогоцінні хвилини спливають», – резюмував Юрій Корольчук.

Додамо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман обіцяє, що Україна буде енергонезалежною державою.

Яке бачення кандидатів щодо тарифів на комунальні послуги – за посиланням.

Також читайте, як нардепи-кандидати в президенти голосували за регулювання тарифів ЖКГ.

«Слово і Діло» подивилось, які перші кроки на посаді глави держави обіцяють кандидати в разі перемоги.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО