Президент України Петро Порошенко оголосив про намір балотуватися на другий термін. На великому форумі, який Порошенко провів 29 січня, продемонстрували відео «Реальні справи, а не брехливі обіцянки» (очевидно, це нове гасло його передвиборної кампанії), в якому тезисно позначені головні успіхи президента та його плани на можливу наступну каденцію. «Слово і Діло» проаналізувало, як ці твердження корелюються з обіцянками глави держави.
«Ми зупинили російську агресію й зберегли незалежність»
За одну обіцянку щодо війни Порошенко вже довелося вибачитися: в травні 2014 року він у статусі кандидата в президенти запевнив, що антитерористична операція на Донбасі триватиме кілька годин. «Антитерористична операція не може й не буде тривати два-три місяці», – підкреслив він. Звичайно, обіцянка не виконана, адже АТО триває й донині (тільки переформатоване на операцію Об'єднаних сил), а Порошенко сказав, що шкодує про те, що породив завищені очікування.
У своїй передвиборчій програмі Порошенко також обіцяв забезпечити деескалацію конфлікту з Росією, виходячи з принципів територіальної цілісності та з урахуванням європейського вибору України. У червні 2014 року Рада національної безпеки і оборони підтримала план президента щодо мирного врегулювання ситуації в східних регіонах, але реалізувати його в Донецьку, Луганську та інших захоплених містах не вдалося. Станом на початок року окуповані території не повернули, немає на них і миротворців
Нещодавно з Росією стався конфлікт ще й в Азовському морі, коли кораблі агресора перехопили українські катери й узяли в полон наших військовослужбовців. Після цього інциденту Порошенко запропонував запровадити в Україні воєнний стан. В результаті його запровадили на місяць у 10 областях, які розташовуються уздовж російського кордону, вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону та вздовж узбережжя Чорного й Азовського морів. Таким чином, Порошенко виконав свою обіцянку 2015 року – запровадити воєнний стан, якщо продовжиться наростання конфлікту на сході.
Крім того, ще минулого року президент пообіцяв розблокувати українські морські порти в Азовському морі. Але після нещодавнього конфлікту виконати цю обіцянку поки неможливо.
Є в Порошенка ще кілька невиконаних обіцянок на цю тему. У вересні 2015 року його запевнив, що за короткий час відновить суверенітет на сході країни й поверне Крим: «Я абсолютно впевнений, що ми відновимо суверенітет на сході країни за короткий час, і Крим також у недалекому майбутньому буде українським».
За рік, у березні 2016-го, глава держави пообіцяв повернути Донбас протягом року. Він зазначив, що повернути території можна виключно політико-дипломатичним шляхом. Але за рік дива також не відбулося.
У квітні минулого року Порошенко пообіцяв запропонувати Верховній Раді розірвати Договір про дружбу та співробітництво між Україною і Росією. «Дія цього договору несумісна з національними інтересами держави й реалізацією нашого права на самооборону», – підкреслив він. Відповідний законопроект президент вніс у грудні, виконавши свою обіцянку. Парламент його вже схвалив, із 1 квітня цього року договір втратить силу.
«Народжується нова українська армія. І справжній мир обов'язково настане на нашій землі. І забезпечити мир і перемогу може лише боєздатна армія»
Щодо забезпечення миру, то в передвиборчій програмі у Порошенка була обіцянка підписати новий міжнародний договір замість Будапештського меморандуму, який Росія не виконує. Але протягом всієї каденції президент новий договір так і не підписав.
Також Порошенко минулого року запевнив, що на Донбасі буде розгорнута миротворча операція. Станом на початок року її ще немає, але якщо вірити, президенту, це питання постійно обговорюється з міжнародними партнерами.
Обіцянки щодо забезпечення Збройних сил України Порошенко даються краще. Передвиборча обіцянка збільшити витрати на посилення ЗСУ він виконав. Наприклад, у державному бюджеті на 2014 рік на потреби Міністерства оборони було передбачено 15,5 мільярдів гривень, а бюджет на цей рік на оборону передбачено 104,4 мільярда гривень.
Обіцяв Порошенко, що життя учасників антитерористичної операції буде застраховане на 1 мільйон гривень. Згідно з постановою уряду від 2017 року, одноразова допомога в разі загибелі військовослужбовця при виконанні обов'язків виплачується в розмірі 750-разового прожиткового мінімуму, встановленого законом. Таким чином, станом на 1 січня 2018 року ця сума становить 1,3 мільйона гривень.
Крім цього, згідно з обіцянкою Порошенко, до участі в антитерористичній операції не залучаються солдати-строковики, а лише добровольці на контрактній основі.
Ще в плюс президенту обіцянка про те, що солдати української армії, які беруть участь у бойових діях, отримуватимуть тисячу гривень на день. Минулого року в Міністерстві оборони підтвердили «Слову і Ділу», що за безпосередню участь у бойових діях військовослужбовці отримують винагороду в розмірі тисяча гривень за добу. Станом на березень 2018-го військовим ЗСУ виплатили винагород на загальну суму майже 168,2 мільйона гривень, у тому числі 157,5 мільйонів за безпосередню участь у бойових діях.
«Децентралізація. Об'єднані громади більше не чекатимуть вказівок з центру»
З обіцянкою щодо децентралізації в президента виникли проблеми. У його передвиборчій програмі йшлося про те, що місцеві громади отримають більше прав і засобів на реалізацію своїх повноважень, а виконавча влада в областях належатиме виконкомам, сформованим обраними обласними радами.
Станом на січень ініційований Порошенко законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» чекає на розгляд у парламенті. Урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з управління земельними ресурсами в межах території ОТГ» також ще на етапі розгляду.
Але наприкінці січня був завершений перший етап децентралізації й сформовані 876 об'єднаних територіальних громад. Кабінет міністрів затвердив план реалізації другого етапу реформи, згідно з яким ключовою метою другого етапу є проведення місцевих виборів у 2020 році на новій територіальній основі. Але з огляду на те, що реформа завершена ще не повністю, передвиборче зобов'язання Порошенка не виконане.
«Безвіз. Це реальний крок до Європи»
Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом діє з 11 липня 2017 року, але обіцяв його Порошенко довго, ще з передвиборчої програми. Тому найпершу свою обіцянку про те, що безвіз буде до кінця першого року повноважень президента, він провалив.
Як і запевнення, що право безвізових поїздок українці отримають у 2016 році (відзначимо, що такі обіцянки взагалі до його компетенції не належать). Але в 2016-му Україна виконала всі умови для лібералізації візового режиму.
«Відроджується помісна православна церква України»
Безперечно, президентство Порошенка запам'ятається його участю в створенні Православної церкви України та отриманні томосу про автокефалію.
Минулого року президент запевнив, що патріарх ПЦУ обиратиметься в Україні: «Держава не буде визначати, хто буде патріархом нової церкви, тому що це не державна справа. Якщо ми не сприймаємо, щоб стверджували українського керівника церкви – церковного ієрарха в Москві. Це також є чіткою домовленістю зі Вселенським патріархом, що патріарх української церкви обиратиметься в Україні».
Все так і вийшло: наприкінці грудня відбувся Об'єднавчий собор зі створення Української православної церкви, на якому її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. На початку січня він поїхав до Стамбула, де з рук Вселенського патріарха отримав томос про автокефалію.
«Масштабне залучення інвестицій в українську економіку»
У вересні 2014 року глава держави пообіцяв почати спеціальну програму політичного страхування американських інвестицій в українську економіку, про це він повідомив за підсумками зустрічі з президентом США Бараком Обамою.
У Міністерстві закордонних справ України через два роки повідомили, що питанням страхування американських інвестицій в Україну з 1995 року займається Корпорація закордонних приватних інвестицій OPIC. А Порошенко, своєю чергою, іншу спеціальну програму не запропонував, проваливши свою обіцянку.
Крім того, Порошенко минулого року пообіцяв 20 мільярдів гривень інвестицій в українську економіку на розвиток 4G зв'язку. Поки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, продала частоти для розвитку 4G трьом операторам «Київстар», Vodafone і lifecell за 5,4 мільярда гривень.
«Початок процедури вступу до ЄС. Підписання плану дій щодо членства України в НАТО»
Щодо європейської та євроатлантичної інтеграції Порошенко на форумі пройшовся особливо, пообіцяв, що Україна в 2024 році подасть заявку на членство в Європейському Союзі. Відзначимо, що ще балотуючись у президенти, Порошенко запевняв, що Україна стане членом ЄС до 2025 року.
Але, нагадаємо, що рішення про вступ до Євросоюзу й НАТО Порошенко обіцяв ухвалювати на референдумі. «Ми твердо тримаємо курс євроатлантичної інтеграції, й навіть не сумнівайтеся, що в доступному для огляду майбутньому в Україні відбудуться референдуми, щоб долучитися до НАТО і про членство в Європейському Союзі», – сказав він у 2017 році. На форумі про референдум президент нічого не говорив.
Мета України вступити до ЄС і НАТО планують закріпити в Конституції. Минулого року Порошенко пообіцяв і вніс до парламенту відповідний законопроект. Документ уже схвалив Конституційний суд і тепер черга за другим читанням у парламенті. Відбудеться воно вже наступного пленарного тижня.
Щодо НАТО, то Порошенко обіцяв, що в 2020 році Збройні сили України повністю відповідатимуть стандартам Альянсу. І перехід на ці стандарти вже потроху відбувається.
Висновок для Порошенка такий самий, як і для всіх українських політиків: не бути голослівним і обіцяти лише те, в чому впевнений.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA