Як Росію змушують зняти блокаду Азовського моря

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов заявив, що Україна планує організувати другий прохід своїх кораблів через Керченську протоку, але вже за участю представників ОБСЄ та різних міжнародних організацій. Крім того, 40 американських сенаторів вимагають від президента США Дональда Трампа провести силову операцію з розблокування судноплавства в Керченській протоці. У Росії говорять, що це створює практично «загрозу, яку неможливо відбити» на адресу Кремля.

Секретар РНБО Олександр Турчинов у інтерв'ю ВВС заявив, що Україна пропонує свої партнерам взяти участь у новому проході українських кораблів через незаконно заблоковану росіянами Керченську протоку. Для цього українська сторона запросить на борт цих кораблів представників ОБСЄ та інших міжнародних організацій, які мають довести, що наша країна не порушує жодних міжнародних норм.

«Ми пропонуємо нашим партнерам взяти участь у цьому проході з українських чорноморських портів до українських портів на Азовському узбережжі ... Це для нас принципово. Якщо ми зупинимося й відступимо, то Росія фактично виконає своє завдання із захоплення Азовського моря, нав'яже світу самовизначені нові морські кордони в Чорному морі, де-факто легалізувавши окупацію Криму», – пояснив Турчинов. За його словами, такий прохід може бути організований найближчим часом.

Як відомо, РФ незаконно заблокувала Керченську протоку. Це призвело до відомого інциденту 25 листопада. Тоді, нагадаємо, два українських бронекатери «Нікополь» і «Бердянськ», а також морський рейдовий буксир «Яни Капу» при спробі пройти через протоку були заблоковані російськими прикордонними кораблями. Ввечері того ж дня, коли українська корабельна група спробувала повернутися назад, вона була атакована російськими військовими. Всі три кораблі ВМСУ були захоплені, причому катер «Бердянськ» отримав пошкодження в результаті обстрілу, а всі українські моряки потрапили в полон.

Цей інцидент викликав обурення світової спільноти й став причиною запровадження воєнного стану в 10 областях України, що прилягають до території РФ. Невідомо, чи варто вважати це збігом, але одночасно з інтерв'ю Олександра Турчинова відбулися ще дві важливі події.

Так, в Одесі пришвартувався британський бойовий корабель HMS Echo, призначений для проведення розвідувальних операцій. Передбачалося, що цей корабель прибуде до Одеси в 2019 році, але події 25 листопада змусили це зробити раніше.

Крім того, 40 американських сенаторів закликали президента США Дональда Трампа провести «багатонаціональну операцію» в Чорному морі для того, щоб відновити вільне судноплавство в Керченській протоці. Сукупність подій, що відбулися, а особливо заяви американських сенаторів, налякали російську сторону. З Москви негайно послідувала реакція, суть якої зводилася до того, що Україна готує чергову «військову провокацію» в Керченській протоці.

Водночас відомий російський блогер Анатолій Несміян (el-murid) вважає, що і поява британського корабля в Одесі, і заяви Турчинова, і пропозиції 40 сенаторів мають узгоджений характер. Зокрема, він припустив, що новий прохід через Керченську протоку супроводжуватиметься військовим кораблем США або НАТО. «Якщо такий сценарій відбудеться, то Кремль буде поставлений перед неприйнятним вибором. «Дави його, б...» щодо корабля партнерів може призвести до різкої ескалації. Пропустити – постане питання щодо попереднього випадку (25 листопада – ред.). Усе разом створює цілком системну й, головне, практично загрозу, яку неможливо відбити, на адресу Кремля», – зазначив Несміян.

Тут, втім, слід зазначити, що Росія й без того трохи послабила блокаду Азовського моря. За останньою інформацією, яка відстежується моніторинговою групою «Майдану закордонних справ», Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та редакції сайту BlackSeaNews, кількість затримань російськими прикордонниками іноземних торгових суден, що прямують до портів Маріуполя та Бердянська, а також із цих портів різко зменшилася.

Зокрема, з 21 жовтня повністю припинилися затримання суден безпосередньо в Азовському морі, неподалік від Бердянська, які почалися в середині травня. Також різко скоротилася тривалість вимушених стоянок судів на вході до Керченської протоки й на виході з неї. Так, з боку Чорного моря тривалість якірної стоянки зменшилася в 1,9 раза порівняно з листопадом, а з боку Азовського – в 2,4 раза.

При цьому, за словами керівника Моніторингової групи, журналіста Андрія Клименка, 6-7 грудня Берегова охорона ФСБ РФ несподівано наказала пропустити всі судна, які прямували через протоку в двох напрямках. Ситуація повторилася 13-14 грудня. На думку Клименка, всі ці дії були пов'язані з різними етапами обговорення міжнародних санкцій, пов'язаних із російською блокадою Азова та захопленням українських кораблів.

«Побоювання РФ отримати реальні санкції, так званий «Азовський пакет», щодо портів РФ в Азовському морі, а також проти суден і судновласників, призвели в першій половині грудня до дворазового зниження тривалості простою суден у Керченській протоці на вході до Азовського моря й на виході з нього», – резюмував Андрій Клименко. При цьому він застерігає від зайвого оптимізму з приводу того, що РФ знімає блокаду Азова.

Водночас, якщо Україна зуміє залучити на борт своїх кораблів міжнародних спостерігачів, напевно, російська сторона буде змушена відступити й це посилить позиції нашої країни в боротьбі за Азов.

Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО