Передусім варто розуміти, що закон ще не ухвалений, процедура досить тривала, й говорити про документ як про даність поки зарано.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Петро Олещук, оцінюючи ініціативу з ухваленням «антибандерівського» закону в Польщі.
«Навіть у разі, якщо він пройде всю процедуру ухвалення, адже ще має бути одне голосування в Сеймі, потім на рівні Сенату, а потім має свій підпис поставити президент, то згідно з документом, обмеження не поширюються заздалегідь на виступи та інші форми заяв, які виконуються в рамках наукової діяльності», – зазначив Олещук.
Тобто, якщо відповідні заяви роблять у рамках наукових конференцій, виступів чи лекцій, закон на таких громадян і в такій формі не діє, уточнив він.
Справедливо відзначають і самі поляки, що в межах Польщі, за великим рахунком, відповідними діями ніхто не займався, звернув увагу політолог.
«Тобто проти думок, які спростовували злочини різноманітних військових груп, у самій Польщі ніхто не заперечував», – додав він.
Крім того, експерт наголосив, що законопроект визначає бандерівський націоналізм як основний критерій для визначення заборони, тоді як у Мін'юсті Польщі вважають термін беззмістовним.
«Як можна довести, чи був хтось саме бандерівським націоналістом? На основі якого критерію можна визначити, що хтось є бандерівським націоналістом? Це хіба що хтось заявить сам про це, але не пригадується, щоб хтось публічно називав себе бандерівським націоналістом», – підкреслив політолог.
Він припустив, що ці нюанси ще відкриються в подальшому під час розгляду законопроекту, тому є великі сумніви, що його ухвалять у такому вигляді.
«При цьому слід розуміти, що та ж партія Kukiz'15, яка внесла закон, є навіть за мірками Польщі досить маргінальною політичною силою. Це щось на кшталт Радикальної партії Ляшка», – пояснив Олещук.
На його думку, наразі з висновками щодо закону не варто поспішати, оскільки ще немає рішення, а є лише політичний процес у польському парламенті.
«А політичний процес у польському парламенті не дуже відрізняється в цьому плані від українського. Скільки в нас було заяв і беззмістовних документів?», – продовжив він.
За його словами, польський закон узагалі рік пролежав через те, що спочатку там був прописаний не бандерівський, а український націоналізм, що викликало великий супротив у Мін'юсті Польщі.
_«Тоді вони замінили одне беззмістовне поняття на інше, ще менш конкретизоване та визначене», – констатував експерт.
На його переконання, ситуація із законом є продовженням внутрішньополітичної ситуації в Польщі й виключно їхніми розбірками.
«Для українців всі ці категорії малозрозумілі. Але в Польщі зараз досить серйозний вплив мають праві, які використовують теми з історичного минулого для власного політичного піару. Мабуть, у цьому контексті ми не дуже від них відрізняємося. Відповідні законопроекти для піару в нас ухвалюють так само охоче й у великій кількості», – резюмував Петро Олещук.
Як відомо, «антибандерівський закон» передбачає штрафи та тюремний термін до 3 років.
Додамо, в Міністерстві закордонних справ України засудили ухвалення цього закону.