Енергетика України під час нових атак: чи витримає система повторні удари по регіонах

Читати російською
Генадій Рябцевдиректор енергетичних проектів НТЦ «Психея»

Росія намагається перетворити удари по енергетичній інфраструктурі на війну на виснаження окремих регіонів. Українська енергосистема здатна витримувати масштабні пошкодження, однак це не гарантує безперервного електропостачання кожного міста чи області. За умов повторних атак вирішальним стає те, чи встигають енергетики відновлювати пошкоджене обладнання, чи мають громади резервні джерела живлення та чи можуть підтримувати роботу критичної інфраструктури автономно. Самих генераторів для цього недостатньо: потрібні запаси палива, резервне мережеве обладнання, локальна генерація, підготовлені фахівці та можливість забезпечувати не лише електроенергію, а й тепло, воду і зв'язок.

Про це в коментарі «Слово і діло» розповів фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.

Які регіони найбільш вразливі до повторних ударів по енергетиці

Експерт вважає, що визначати області, які можуть стати наступними цілями російських атак, некоректно. Натомість можна говорити про території, де наслідки повторних ударів уже особливо відчутні. Це передусім прифронтові та прикордонні регіони, а також великі промислові центри.

«Я б не став складати рейтинг областей, які можуть стати наступними цілями російських атак. Але можна визначити регіони, де наслідки повторних ударів уже є особливо відчутними. Передусім це прифронтові та прикордонні території, а також великі промислові центри. Там пошкодження енергетичної інфраструктури накладаються на вже накопичені проблеми: втрату частини потужності генерації, зношеність обладнання, обмежені можливості передачі електроенергії та складність проведення аварійних ремонтів», – пояснив Рябцев.

За його словами, статистика вже здійснених атак не дає підстав прогнозувати, які регіони росіяни оберуть наступними. Зокрема, президент повідомляв, що від початку вересня найбільше влучань зафіксували на Дніпропетровщині – 131, на Київщині – 125, понад сотню – на Житомирщині та Сумщині. Однак ці цифри свідчать про інтенсивність попередніх атак, а не про майбутні плани противника.

Окремий ризик становлять великі міста із централізованим теплопостачанням. Там одночасне порушення електро- та теплопостачання може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайне відключення світла.

Мільярди на зиму: які області отримали найбільші субвенції на плани стійкостіХарківщина – 5 мільярдів, Волинь – 179 мільйонів. Як держава розподілила 23 млрд гривень субвенцій на плани стійкості – на інфографіці «Слово і діло».

«Якщо зупиняються насоси, котельні або теплові пункти, наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж звичайне відключення світла. Найбільш вразливим є не обов'язково той регіон, який найближче до фронту, а той, де пошкодження одного чи кількох елементів інфраструктури може спричинити припинення одразу кількох життєво важливих послуг. Тому я б оцінював вразливість не за кількістю атак, а за наявністю альтернативних джерел живлення, резервних схем електропостачання, запасного обладнання та спроможністю місцевих служб оперативно відновлювати роботу», – наголосив фахівець.

Чи витримає енергосистема кілька днів поспіль атак на одну область

Українська енергосистема вже довела здатність витримувати значні пошкодження. Водночас, наголошує Рябцев, важливо розрізняти стабільну роботу об'єднаної енергосистеми та можливість безперервно постачати електроенергію в конкретний регіон.

«Українська енергосистема здатна витримувати дуже значні пошкодження. Це доведено попередніми роками війни. Але тут треба розрізняти збереження цілісності об'єднаної енергосистеми та безперервне електропостачання конкретного регіону. Навіть якщо об'єднана енергосистема продовжує працювати, окремі міста або райони можуть залишатися без електроенергії протягом тривалого часу», – зазначив він.

Повторні удари ускладнюють відновлення, оскільки енергетики не завжди встигають усунути наслідки попередньої атаки до наступної.

«Повторні атаки створюють принципово іншу ситуацію, ніж один масований удар. Після першого удару енергетики можуть використати резервні схеми, перемкнути споживачів на інші джерела живлення, розпочати ремонт. Але якщо наступного дня відбувається нова атака, частина резервів уже задіяна, пошкоджене обладнання ще не відновлене, а ремонтні бригади змушені починати роботу знову. Виникає своєрідне змагання між швидкістю руйнування та швидкістю відновлення. Якщо противник завдає нових пошкоджень швидше, ніж їх встигають усувати, локальна аварія може перетворитися на тривалу регіональну кризу», – пояснив експерт.

Ця зима може бути легшою за однієї умови: фахівці про відключення світлаЕксперти пояснили, від чого залежатиме тривалість відключень електроенергії взимку, які ризики існують для українських міст і чому точні прогнози наразі неможливі.

Додатковою проблемою може стати пошкодження мереж, через яке обмежується можливість передавати електроенергію з інших областей. Тому гарантувати безперервне електропостачання регіону, який кілька діб поспіль зазнає інтенсивних атак, неможливо.

«Головне завдання зараз – не допустити поширення локальної аварії на сусідні регіони та забезпечити хоча б мінімальне електропостачання критичної інфраструктури», – підкреслив Рябцев.

Яких резервів бракує для автономного забезпечення регіонів

Для енергетичної автономності громад недостатньо закупити певну кількість генераторів. Як пояснює фахівець, автономність означає здатність підтримувати життєво важливі послуги навіть у разі порушення зв'язку із загальною енергосистемою.

«Передусім потрібно позбутися поширеного уявлення, що автономність регіону забезпечується встановленням певної кількості генераторів. Автономність – це здатність підтримувати життєво важливі послуги навіть тоді, коли зв'язок із загальною енергосистемою порушений. Для цього недостатньо просто мати джерела електроенергії. Потрібні кілька взаємопов'язаних складових», – зазначив Рябцев.

По-перше, громадам потрібне резервне обладнання – трансформатори, комутаційна апаратура, мобільні підстанції, кабелі та засоби автоматики. Воно має бути сумісним із наявними мережами, щоб його можна було швидко використати для відновлення електропостачання.

По-друге, необхідно розвивати локальні джерела генерації, здатні працювати автономно. Йдеться, зокрема, про газопоршневі та газотурбінні установки, когенерацію і накопичувачі енергії. Водночас саме встановлення такого обладнання ще не гарантує його роботи під час знеструмлення.

Україна готує з ЄС екстрений зимовий пакет допомоги: що до нього увійдеУкраїна та ЄС готують екстрений зимовий пакет допомоги, до якого увійдуть генератори, зарядні станції, автобуси та підтримка у відновленні мостів і переправ.

«Для автономної роботи потрібні відповідні технічні рішення, системи керування, захисту та балансування. Звичайна сонячна електростанція або газопоршнева установка, підключена до мережі, не обов'язково зможе працювати після її знеструмлення», – пояснив експерт.

Ще одна обов'язкова складова – запаси палива. Генератор не зможе довго забезпечувати роботу об'єкта без гарантованого постачання дизельного пального або газу. Крім того, резервувати потрібно не лише електропостачання, а й тепло, воду, зв'язок та інші критичні послуги.

«Можна забезпечити електроенергією лікарню, але не мати можливості подавати до неї воду або підтримувати опалення. Нарешті, потрібні підготовлені фахівці, аварійні бригади, транспорт і заздалегідь відпрацьовані процедури взаємодії», – зауважив Рябцев.

Він також звернув увагу на те, що готовність громад часто оцінюють за кількістю закупленого чи встановленого обладнання, а не за тим, скільки часу воно здатне забезпечувати автономну роботу критичних об'єктів.

«Кожна громада має знати, які послуги вона зможе надавати протягом 24, 48 або 72 годин без зовнішнього електропостачання. І ці показники мають підтверджуватися випробуваннями, а не звітами», – наголосив фахівець.

Чи достатньо екстреної допомоги, яку готують Україна та ЄС

Зимовий пакет допомоги від України та ЄС має пом'якшити наслідки можливих тривалих відключень, однак не може повністю замінити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Генератори та зарядні станції допоможуть підтримувати роботу лікарень, пунктів незламності, закладів соціального захисту, систем зв'язку та інших критичних об'єктів. Важливими є і автобуси: вони можуть забезпечити перевезення людей у разі зупинки електротранспорту, зокрема до пунктів обігріву, медичних закладів або місць тимчасового перебування.

«Генератори не можуть замінити магістральні електромережі, а зарядні станції – забезпечити роботу великого міста. Тому екстрену допомогу потрібно доповнювати постачанням силових трансформаторів, мобільних підстанцій, обладнання для швидкого ремонту мереж, когенераційних установок, накопичувачів енергії та засобів інженерного захисту», – пояснив Рябцев.

Не менш важливими є строки постачання обладнання та його введення в експлуатацію. Допомога матиме обмежену користь для проходження опалювального сезону, якщо техніка прибуде надто пізно або не буде вчасно підключена.

«Потрібно фінансувати не лише закупівлю, а й доставку, монтаж, підключення та введення в експлуатацію. Тому я б не зводив усе до вимоги надати Україні більше грошей. Необхідно також забезпечити їх своєчасне надходження, чітко визначити пріоритети, усунути зайві адміністративні процедури та посилити відповідальність за результати», – зазначив експерт.

Зарядні станції має кожна пʼята родина: як українці забезпечені на випадок блекаутівОбладнання для енергонезалежності на кшталт зарядних станцій EcoFlow, Bluetti тощо має лише кожен п’ятий українець. А бензинові, дизельні чи газові генератори є тільки у 16 відсотків опитаних.

Водночас, за його словами, оцінити достатність майбутнього пакета поки неможливо, оскільки ще немає остаточного переліку обладнання, його кількості, потужності та строків постачання.

«Але вже зрозуміло, що одного екстреного пакета недостатньо для розв'язання всіх проблем енергетичної стійкості. Нам потрібні одночасно два напрями підтримки: невідкладна допомога для проходження нинішньої зими та довгострокове фінансування перебудови енергосистеми», – підсумував Рябцев.

За словами експерта, росія прагне не лише пошкоджувати електростанції та підстанції, а й не давати енергетикам відновити їхню роботу між атаками. Тому Україні потрібно переходити від постійного аварійного відновлення до випереджального забезпечення стійкості: захищати критичні вузли, створювати резерви обладнання, розвивати розподілену генерацію та готувати громади до автономної роботи.

«Під час війни енергетична безпека вимірюється не обсягом витрачених коштів, а кількістю споживачів, які навіть після чергового удару залишаються зі світлом, теплом і водою», – наголосив Геннадій Рябцев.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: