Штучний інтелект став найпопулярнішим цифровим джерелом інформації про здоров’я серед українців: 66% опитаних зверталися до ChatGPT та інших ШІ, тоді як Google та інші пошукові системи використовували 45%.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з отриманими результатами, найпопулярнішим цифровим джерелом інформації про здоров’я серед українців став штучний інтелект. 66% опитаних, які протягом останніх трьох місяців зверталися до цифрових ресурсів через проблеми зі здоров’ям, консультувалися з ChatGPT, Gemini, Claude та іншими ШІ. Для порівняння, традиційним пошуком через Google та інші пошукові системи користувалися 45% респондентів.
Спеціалізовані медичні портали та довідники використовували 17% опитаних цієї групи. Відео та поради в соцмережах, зокрема YouTube, TikTok та Instagram, переглядали 12%, а інформацію в групах і месенджерах шукали 9%. Найменш популярними виявилися офіційні сайти установ, зокрема МОЗ України та ВООЗ, – до них зверталися лише 4% респондентів.
Жінки дещо частіше за чоловіків консультуються зі штучним інтелектом – 68% проти 63%. Водночас чоловіки частіше використовують традиційний вебпошук у Google та інших пошукових системах – 48% проти 42% серед жінок.
Також жінки частіше звертаються до спеціалізованих медичних порталів і довідників (21% проти 13% серед чоловіків) та офіційних сайтів МОЗ України й ВООЗ (7% проти 1%).
Віковий аналіз показує, що штучний інтелект найпопулярніший серед людей віком до 54 років: у різних вікових групах його використовують 73–77% опитаних. Натомість серед респондентів віком від 55 років цей показник знижується до 46%.
Люди віком від 55 років частіше за молодь користуються традиційними пошуковими системами (50% проти 32%) та спеціалізованими медичними сайтами (28% проти 8%).
Відеоконтент у соцмережах найчастіше обирають респонденти віком 45–54 роки — 16%. Серед молоді цей показник становить 5%. Групи та месенджери найчастіше використовують опитані віком 30–44 роки (15%), а офіційні сайти установ – люди віком 45–54 роки (9%).
До кого українці загалом частіше звертаються через проблеми зі здоров’ям
Попри популярність цифрових ресурсів, найпоширенішим способом розв’язання неекстрених проблем зі здоров’ям залишається звернення до медиків. Протягом останніх трьох місяців 41% опитаних консультувалися із сімейним або профільним лікарем – очно чи онлайн.
Водночас 31% респондентів вдавалися до самолікування та купували ліки на власний розсуд або за порадою фармацевта. Ще 16% шукали інформацію в інтернеті або консультувалися зі штучним інтелектом.
За порадою родичів, друзів чи знайомих, які не є медиками, діяли 8% опитаних. Ще 7,5% відкладали розв’язання проблеми через брак часу, фінансів або безпекові чинники, а 7% нічого не робили, очікуючи, що симптоми минуть самі собою. Лише 8% респондентів зазначили, що протягом останніх трьох місяців не мали проблем зі здоров’ям.
Чоловіки частіше за жінок звертаються по поради до близьких і знайомих – 12% проти 5%. Натомість жінки дещо частіше відкладають розв’язання проблем зі здоров’ям через зовнішні обставини (9% проти 5% серед чоловіків).
Із віком частка тих, хто звертається до лікарів, зростає: від 33% серед молоді віком 18–29 років до 47% серед людей віком від 55 років. Самолікування найпоширеніше серед респондентів віком 30–44 роки – 36% проти 31% загалом. У цій же групі найчастіше відкладають лікування через брак часу або грошей (11% проти 7,5% загалом).
Молодь частіше використовує інтернет і штучний інтелект для розв’язання проблем зі здоров’ям: 22% проти 13% серед людей віком від 55 років. Також молоді респонденти частіше радяться з близькими (15%) та повідомляють про відсутність проблем зі здоров’ям протягом останніх трьох місяців (14%).
Регіональні відмінності свідчать, що до офіційної медицини найчастіше звертаються жителі Києва – 46% проти 41% загалом. У центральних і північних областях поширенішим є самолікування – 37% та 36% відповідно. На Заході цей показник найнижчий і становить 24%.
На Сході зафіксували найвищу частку тих, хто шукає інформацію про здоров’я в інтернеті або консультується зі штучним інтелектом, – 23% проти 16% загалом. Водночас там найрідше обирають вичікувальну позицію: лише 3% просто чекають, що симптоми минуть самі собою. На Півдні цей показник становить 11%.
Жителі західних областей найчастіше зазначали, що протягом останніх трьох місяців не мали проблем зі здоров’ям, – 12% проти 8% загалом.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати сьомої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина стосується оцінки стану здоров'я, схеми звернення до лікарів, медичних обстежень, а також фінансових потреб українців, кредитів та витрат.
Також як відомо, з серпня в Україні стали доступні цифрові сервіси, які дозволяють отримувати частину медичних послуг без особистого відвідування медзакладу. МОЗ нагадало про п’ять таких можливостей.
А кардіохірург Борис Тодуров розповідав, що повномасштабна війна призвела до «омолодження» серцево-судинних захворювань в Україні. Серед пацієнтів з інфарктами та кардіоміопатіями все частіше опиняються люди, яким ще не виповнилося 40 років.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»