Державні органи створюють резервні потужності для реєстрів і переносять свої датацентри у безпечні місця на тлі російських атак. Водночас у Держспецзв’язку поки не мають достатньо інформації, щоб оцінити, чи посилюватиме росія удари по таких об’єктах.
Про це розповів заступник голови Держспецзв’язку Володимир Трофименко у коментарі hromadske на CISO Forum 2026.
Хмарні мішені: що відомо про атаки росії на столичні дата-центриАтаки росії на дата-центри у Києві. Хронологія ворожих ударів та наслідки обстрілів телеком-інфраструктури – на інфографіці «Слово і діло».
За його словами, кожне міністерство працює над тим, щоб державні реєстри мали резервні потужності, а їхні дані – резервні копії.
«Ми, як Держспецзв’язку, забезпечуємо копіювання основних державних ресурсів. Це наш обов’язок. Вони перебувають у нас у захищеному середовищі, у захищеному місці», – зазначив Трофименко.
Він додав, що в разі ракетного влучання у датацентр, де розміщений певний реєстр, доступ до інформації може тимчасово зникнути. Відновлення може тривати від кількох годин до кількох днів – залежно від конкретного реєстру та обсягу даних.
На тлі ударів по датацентрах уряд також виділив 518,3 млн гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Кошти мають спрямувати на створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, розвиток хмарної інфраструктури, а також закупівлю серверів і систем резервного копіювання та відновлення даних.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» зібрало дані про серію російських атак на столичні датацентри. Протягом вересня було пошкоджено або зруйновано близько десятка таких об’єктів, де розміщуються хмарні сервіси, хостинг і телекомунікаційне обладнання.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»