Минулого тижня росія фактично відкрила ще один напрям системних ударів по українському тилу – дата-центри та телекомунікаційну інфраструктуру. Ворог системно бив саме по потужностях Мережі в Україні і сплановано пошкодив обладнання внаслідок масованої атаки. Починаючи з 23 вересня удари по таких об'єктах у Києві повторювалися кілька днів поспіль, а російське міноборони навіть окремо заявляло про атаки на центри обробки даних. Експерти називають такий підхід розширенням російської ударної кампанії, мета якої – бити не лише по енергетиці чи логістиці, а й по цифровій основі економіки та повсякденного життя.
За кілька днів пошкодження отримали дата-центри та обладнання, пов'язане з роботою UTELS, «Павутини», Crazy Network, MiroHost, Cityhost, «Домонет», KIEVNET, Faust, Etherlink, Datagroup та інших операторів. 23 вересня через атаку проблеми з доступом до інтернету мали близько 100 тисяч домогосподарств Києва та області. Було повністю знищено дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost, пошкоджено дата-центр Datagroup, а після повторних ударів Cosmonova повідомила, що її київський дата-центр більше не працюватиме.
І тут є ще один важливий аспект, який легко загубити за розмовами про сервери та кабелі. Це не якісь ізольовані бункери посеред поля. Часто дата-центри, вузли зв'язку та офіси телекомунікаційних компаній розташовані у звичайній міській забудові – поруч із бізнес-центрами, магазинами, житлом, дорогами. Саме тому такі удари несуть пряму небезпеку для цивільних. Під час атак на Київ 23 вересня загинули двоє людей, десятки отримали поранення. 25 вересня внаслідок ударів по столиці загинули п'ятеро людей, серед них дитина; окремий удар по офісній будівлі у Солом'янському районі призвів до чотирьох смертей. Тобто за спробою «вимкнути інтернет» стоять цілком реальні людські жертви.
Чи реально взагалі «вимкнути» Україні інтернет
Коротка відповідь – повністю зробити це надзвичайно складно.
Інтернет – це не електростанція, де можна знищити один великий блок і залишити без світла значну територію. У нього немає однієї кнопки чи одного головного сервера, після знищення якого все перестане працювати. Українська мережа складається з великої кількості операторів, магістральних каналів, дата-центрів, точок обміну трафіком, локальних мереж та міжнародних з'єднань. Наприклад, лише UA-IX має понад дві сотні учасників, а DTEL-IX – понад 270 підключених мереж.
Київ частково без інтернету: масовані атаки пошкодили вузли інтернет-провайдерів та дата-центриЧерез російські атаки у Києві пошкоджені об’єкти щонайменше шести провайдерів і хостинг-компаній. Тисячі абонентів залишилися без інтернету.
Сам принцип побудови цієї системи передбачає резервування. Сервери можуть дублюватися в іншому дата-центрі, дані – зберігатися у кількох місцях, трафік – автоматично переходити на інший маршрут. Datagroup після пошкодження свого дата-центру повідомила, що дані клієнтів були збережені, а сервіси продовжили роботу з резервних майданчиків. Власне, це і є найкраща ілюстрація того, як має працювати правильно побудована система.
Засновник MiroHost Олександр Ольшанський формулює це ще простіше: знищити весь інтернет звичайними точковими ударами практично неможливо. За його оцінкою, для цього довелося б зруйнувати більшу частину міської забудови або застосувати зброю зовсім іншого масштабу. Звісно, окремий провайдер, район чи конкретний сервіс можуть «лягти». Але залишити одночасно без мережі всю країну – зовсім інше завдання.
Технічний директор DevaTech Павло Бєлоусов також вважає повний інтернет-блекаут малоймовірним. Реалістичніший сценарій – падіння швидкості, проблеми з відеозв'язком, тимчасова недоступність окремих сайтів чи сервісів, локальні перебої в конкретних районах. Частина операторів уже тримає резервні копії або обладнання за кордоном.
І тут важливо розуміти логіку росії. Їй не обов'язково фізично «вимкнути всю Україну». Навіть кілька годин без зв'язку у великому місті – це вже проблеми для бізнесу, онлайн-платежів, банкінгу, роботи компаній, доступу до державних сервісів. Це також ускладнення доступу людей до інформації про повітряні тривоги. Саме тому експерти ISW розглядають ці атаки передусім як спробу додатково бити по українській економіці та нормальному життю цивільного населення.
Інтернет не зникне. Але за його стійкість доведеться платити
І це, напевно, головний довгостроковий наслідок.
Після початку великої війни оператори вже витратили величезні кошти на генератори, акумулятори та резервне живлення. Тепер до енергетичної стійкості додається ще одна вимога – фізичне резервування самих дата-центрів та мережевих вузлів.
Скільки коштів потрібно найбільшим містам України для підготовки до зими 2026-2027На інфографіці – якими були витрати обласних центрів України на ЖКГ торік та у першій половині 2026-го, а також заплановані видатки на виконання Плану стійкості.
Експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко пояснює: оператору фактично потрібна не одна серверна, а кілька. Працюючий майданчик, резервний майданчик в іншій частині міста чи країни, запас обладнання і незалежні канали зв'язку між ними. В ідеалі – ще й копія критичних даних за кордоном. Це сервери, оптика, маршрутизатори, електроживлення, охолодження, персонал – тобто великі додаткові витрати.
Тому інтернет, швидше за все, дорожчатиме. Не тому, що провайдери раптом вирішили більше заробляти, а тому, що безпека тепер стає частиною собівартості послуги. За оцінками учасників ринку, старі тарифи на рівні 300–350 гривень поступово можуть відійти у минуле. Але це буде не одномоментне подорожчання по всій країні, а процес на кілька місяців, який залежатиме від конкретного оператора та необхідного обсягу резервування.
Який урок із цього варто зробити
До цього моменту ми переважно оцінювали дата-центр за швидкістю каналів, стабільністю живлення, охолодженням та кіберзахистом. Тепер до цього переліку потрібно додати ще один критерій – здатність пережити фізичний удар.
Чи має критичний вузол знаходитися у звичайній офісній будівлі в густонаселеному районі? Чи повинні десятки операторів концентрувати обладнання на одному майданчику? Наскільки географічно віддаленим має бути резервний дата-центр? Які сервіси потрібно дублювати за межами Києва, а які – взагалі за кордоном? Це вже не суто бізнесові чи технічні питання. Під час війни це питання національної стійкості.
Як змінювалася вартість популярних зарядних станцій під час вторгнення рфЦіна популярних зарядних станцій в Україні у жовтні 2025 року становить в середньому від 10 тисяч до 98 тисяч гривень. Детальніше про моделі EcoFlow та як змінилася їхня вартість – на інфографіці.
Повністю сховати український інтернет під землю неможливо та й не потрібно. Але можна зробити так, щоб знищення одного дата-центру означало не катастрофу, а лише автоматичне переключення на інший.
І, схоже, саме до такої моделі нам тепер доведеться рухатися. росія навряд чи припинить бити по цифровій інфраструктурі, якщо бачить у цьому можливість створювати проблеми українському тилу. Наше завдання – зробити ці удари максимально дорогими для ворога і максимально непомітними для користувача.
Тому відповідь на питання, чи може Україна залишитися без інтернету, сьогодні радше заспокійлива – ні, повний інтернет-блекаут через кілька або навіть багато точкових ударів малоймовірний. Але ці атаки можуть зробити мережу дорожчою, місцями повільнішою і періодично нестабільною.
А отже, наступний етап цифрової стійкості України – це мати резерв усього: майданчика, обладнання, даних, каналів зв'язку і, головне, плану дій на випадок, якщо чергового дата-центру завтра просто не стане.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»