Міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів про нові підходи, які Україна розглядає для боротьби з реактивними дронами. За його словами, через складну ситуацію з дронами-перехоплювачами Україна шукає інші способи посилення протиповітряної оборони.
Про це глава МЗС розповів під час закритої зустрічі з журналістами, його слова цитує Главком.
Росія нарощує атаки реактивними дронами: як Україна протидіятиме новій загрозіРосія збільшує виробництво та вдосконалює реактивні дрони. Експерт Олександр Коваленко пояснив, чому Україні складно їх перехоплювати та як може змінитися ситуація до кінця 2026 року.
Сибіга зауважив, що ситуацію з перехоплювачами для реактивних дронів нині «складна», тому українські військові застосовують інші методи.
«Загалом по інтерсепторах складна ситуація. Тому ми сфокусувалися на амуніції для F-16. І наші три літаки Бельгія підтвердила», – сказав Сибіга.
Інтерсептори або дрони-перехоплювачі використовують для знищення ворожих повітряних цілей. Вони мають особливе значення у боротьбі зі швидкісними та реактивними дронами, оскільки на їхнє виявлення та ураження залишається менше часу.
За словами Сибіги, раніше очікувалося, що три літаки від Бельгії Україна отримає наступного року. Тепер їхнє постачання планують завершити вже до кінця цього року.
Глава МЗС також зазначив, що Україна розглядає й інші способи протидії швидкісним повітряним цілям.
«У нас ще є креативні ідеї. Окрім того, що немає достатньої кількості інтерсепторів, треба якось іншими моментами посилювати. Зокрема це легкі fighter jets – винищувачі», – додав міністр.
Нагадаємо, наприкінці літа росія дещо змінила стратегію атак на Київ, перейшовши від масованих запусків дронів та ракет до дозованих запусків по три–п'ять реактивних БПЛА, які летять щогодини.
Як заявляв президент України Володимир Зеленський, українські сили протиповітряної оборони наразі знищують 70% російських дронів, однак показник збиття реактивних «шахедів» сягає лише 57%.
Тим часом експерти припускають, що росія змінює конструкцію реактивного дрона «Герань-5», намагаючись підвищити його швидкість до 700–800 км/год, аби ускладнити його перехоплення дешевими засобами.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»