Україна поки що змушена наздоганяти нові російські технології на полі бою: засоби протидії часто починають розробляти вже після появи нової загрози. Зокрема, це стосується реактивних дронів, атаки якими росія нарощує. Водночас до кінця 2026 року ситуація з їхнім перехопленням може суттєво змінитися.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Росія не змінює стратегію терору, але вдосконалює його інструменти
За словами Коваленка, сама концепція використання терору проти цивільного населення не є новою для російської армії. Подібну тактику, зазначає він, Москва застосовувала під час воєн в Афганістані, Чечні, Грузії та Сирії.
«Загальна концепція терору цивільного населення під час наступальних, загарбницьких воєн у росії майже не змінилася ще з часів Радянського Союзу. Змінюються передусім інструменти та тактика їх застосування. Це удари по цивільних об'єктах та інфраструктурі – енергетиці, логістиці, залізниці, житлових комплексах, школах, дитячих садках, бізнес-центрах. Тобто переважно не військових, а цивільних об'єктах. Особливо активно росія використовує реактивні дрони та ракети. Україна поки не має достатньо ефективного інструментарію для перехоплення саме реактивних дронів. Проти поршневих «Шахедів» уже добре працюють дрони-перехоплювачі, але з реактивною компонентою ситуація складніша», – пояснив експерт.
Він нагадав, що росія паралельно змінює характеристики самих безпілотників – їхні висоти та траєкторії польоту, системи управління, наведення й бойові частини. Це дозволяє адаптувати удари до української системи протиповітряної оборони.
Рф збільшує кількість ударних дронів
Ще одним фактором є масштабування виробництва. Коваленко вважає, що Москва продовжуватиме його нарощувати. «Росіяни намагатимуться збільшувати виробництво реактивних «Шахедів». Виробництво дронів у них, зокрема, розміщене в Алабузі, що дає можливість масштабувати випуск. Ми вже бачимо збільшення кількості застосованих дронів. І головна проблема для нас полягає в тому, що ми відстаємо від росії у створенні засобів протидії», – сказав експерт.
Водночас йдеться не лише про збільшення кількості апаратів. росія продовжує змінювати їхню конструкцію та характеристики, що ускладнює створення універсальної системи перехоплення. Україна запізнилася з підготовкою до реактивних дронів За оцінкою експерта, Україна почала активно розвивати засоби протидії реактивним безпілотникам із запізненням. Наразі такі дрони-перехоплювачі випробовують уже в умовах реальної війни.
«Зараз в авральному режимі, фактично в умовах реальних бойових дій, ми випробовуємо дрони-перехоплювачі з реактивною тягою. Самі випробування можна назвати успішними, але проблема в тому, що вони почалися із запізненням. Перший Shahed-238 завдав удару по території України ще в січні 2024 року. Відтоді росія масштабувала виробництво, вдосконалювала характеристики та створювала нові модифікації. Ми ж тривалий час зосереджувалися переважно на протидії поршневим «Шахедам». Тепер, коли росія почала застосовувати реактивні дрони у значно більших масштабах, ми фактично наздоганяємо противника», – зазначив Коваленко.
В ОП заявили, що Україна вже має перехоплювачі, які здатні збивати реактивні «шахеди»Українські військові вже мають дрони-перехоплювачі, які можуть збивати російські шахеди на реактивних двигунах.
Він пов'язує це з недостатнім плануванням загроз на середньо- та довгострокову перспективу. За його словами, Україна часто починає розробляти засоби протидії вже після того, як нова російська технологія з'являється на полі бою. Водночас експерт очікує, що до кінця 2026 року ситуація з перехопленням реактивних дронів може змінитися.
«Думаю, до кінця 2026 року ми побачимо якісні зміни у перехопленні реактивних дронів. Їх збиватимуть частіше, а рівень безпеки зросте. Але росія не стоїть на місці. Вона постійно створює нові модифікації. Ми вже бачимо, як росіяни змінюють конструкцію «Гераней», зокрема намагаються інтегрувати реактивний двигун у фюзеляж. З'являються нові модифікації з іншими бойовими частинами, системами управління та наведення. Тому поки ми масштабуємо виробництво перехоплювачів, противник уже може створити нову модифікацію, під яку потрібні інші засоби протидії», – пояснив він.
Швидкість дронів стає окремим викликом
Окремою проблемою експерт називає швидкість нових російських безпілотників. Наприкінці вересня над Одещиною зафіксували дрон, який під час польоту різко змінював швидкість: спочатку рухався приблизно зі швидкістю 250 км/год, потім розігнався до 800 км/год, а згодом знизив швидкість до 500 км/год.
Коваленко припускає, що таким чином росія могла випробовувати новий реактивний двигун на модифікації «Герані-4». «Ми ще не масштабували ефективний інструмент протидії навіть проти засобів зі швидкістю 500–600 км/год, а тут уже з'являється показник у 800 км/год. Дрон-перехоплювач, який зараз випробовують в Україні, має швидкість близько 415 км/год. Проти базових реактивних дронів цього може бути достатньо. Але якщо противник створить модифікацію, яка зможе розганятися до 800 км/год, ефективність такого перехоплювача буде значно нижчою. Війна дуже динамічна: обидві сторони постійно вдосконалюють як засоби ураження, так і засоби протидії. Росія зараз у питаннях повітряного терору адаптується швидше, ніж ми встигаємо створювати відповідні засоби протидії», – говорить експерт.
Зима 2026–2027 стане новим викликом
На цьому тлі окремим викликом, за оцінкою Коваленка, може стати зима 2026–2027 років. Йдеться не лише про можливе збільшення кількості ударів, а й про появу нових модифікацій безпілотників. «Виклик 2026–2027 років може бути найсуворішим із 2022 року. росія постійно вдосконалює засоби ураження: змінює конструкцію дронів, збільшує їхню швидкість, покращує системи наведення, створює нові бойові частини. Тому нам недостатньо просто збільшувати кількість засобів перехоплення. Потрібно постійно розвивати їх разом із загрозою. Інакше ми знову опинимося в ситуації, коли росія створить нову модифікацію, а нам доведеться вже після її появи шукати спосіб протидії», – підсумував експерт.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»