Керівник Офісу президента Кирило Буданов вважає, що терор реактивними дронами, який росія влаштувала Києву, триватиме щонайменше до виборів у рф. У такий спосіб у Кремлі сподіваються створити картинку перемоги. Проте навіть після виборів, які мають відбутися 20 вересня, цей виклик залишиться. Як йому протистояти?
В останні кілька днів росія змінила тактику повітряних ударів по Києву. Від масованих ударів із використанням сотень дронів росіяни перейшли до дозованих запусків. На столицю летять по три–п'ять реактивних БПЛА, але летять майже щогодини, занурюючи місто у перманентний стан повітряної тривоги.
Почалася ця тактика після передостаннього балістичного обстрілу в ніч проти 27 серпня. З того дня дрони летять на Київ майже безперервно. «Просвіт» між повітряними тривогами рідко перевищує пів години. Що це дає росіянам?
По-перше, росіяни дедалі активніше використовують реактивні БПЛА «Герань-4» та «Герань-5», а також дешеву ракету-дрон «Бандероль». Реактивні «Герані» значно швидші за традиційні «шахеди», що ускладнює їхнє перехоплення засобами, які ефективно працювали проти повільніших дронів. Зокрема, це звужує можливості мобільних вогневих груп із великокаліберними кулеметами, які ефективні передусім проти низьковисотних та повільніших цілей.
Вісім масованих ударів по Україні за літо: Київ та область стали головною ціллю рфРосія здійснила вже вісім масованих атак по Україні за літо 2026 року. Найбільше ударів прийшлося на Київ та Київщину. Детальніше про характер і наслідки атак – на інфографіці «Слово і діло».
Так само ускладнюється робота дронів-перехоплювачів. Частина таких систем має нижчу максимальну швидкість, ніж реактивні «Герані». Можливості зенітної артилерії також сильно звужуються. Зокрема, німецькі ЗСУ «Гепард», які були ефективними проти бензинових «шахедів», проти швидших реактивних «Гераней» працюють у значно складніших умовах.
Збивати реактивні БПЛА можна за допомогою бойової авіації, зенітно-ракетних комплексів або ПЗРК. Проте постійні атаки знекровлюють протиповітряну оборону, призводять до витрат дорогих боєприпасів і зрештою створюють ситуацію, коли частина цілей може прориватися до об'єктів ураження.
Ці удари здебільшого спрямовані на склади, різноманітні логістичні вузли, термінали «Нової пошти» з посилками та кореспонденцією тощо. Велика кількість товарів, у тому числі продовольства, просто знищується, що призводить до значних економічних втрат. Переваги для противника стають більш відчутними, якщо згадати, що вартість одного реактивного дрона є мізерною порівняно з потенційними збитками від його влучання.
По-друге, постійні повітряні тривоги зупиняють громадський транспорт, змушують ставити на паузу роботу різних установ, закривати великі торговельно-розважальні центри, які теж стали цілями для ударів. Під час постійних повітряних тривог життя величезного мегаполіса, яким є Київ, практично зупиняється. Це теж призводить до значних економічних збитків, тримає людей у постійній напрузі та навіть може призвести до закриття певних бізнесів, які просто не зможуть працювати у такому «пульсуючому» режимі.
При цьому ворог не забуває про дефіцит протибалістичних засобів і, очевидно, має намір чергувати дронові удари з ракетними. Так, у ніч на 1 вересня відбувся новий масований балістичний удар, після якого реактивні дрони знову почали кружляти над столицею. Мало сумнівів у тому, що через кілька днів може бути завдано ще одного балістичного удару, а потім ще одного, а між цими серіями триватиме період перманентних повітряних тривог через реактивні БПЛА.
На думку Кирила Буданова, такий терор триватиме щонайменше до 20 вересня, тобто до виборів до російської держдуми, які заплановані саме на цей день. Очільник Офісу президента вважає, що саме у такий спосіб росіяни створюють для свого суспільства картинку перемоги. Вибори депутатів держдуми справді призначені на 20 вересня 2026 року.
Проте якщо ця тактика буде ефективною, росіяни можуть продовжувати її й після виборів. Технічних перешкод для цього немає. З відкритих джерел відомо, що росія наростила виробництво реактивних безпілотників «Герань-4/5» приблизно до 3 тисяч одиниць на місяць, випускаючи їх по Києву практично з конвеєра. За даними ГУР, це окремо від близько 2,8 тисячі «Гераней-2», які виготовляються з двигунами внутрішнього згоряння.
Тривога без кінця: як Києву доведеться змінити правила життя через нову тактику ворогаросія змінює тактику атак на Київ, перетворюючи повітряні тривоги на майже безперервний фактор життя. Чому старі міські протоколи вже не працюють і як мають змінитися транспорт, школи, лікарні, бізнес та комендантська година.
Чи достатньо цього, щоб щогодини випускати по Києву по 5–7 дронів? Теоретично так, хоча це не означає, що росіяни зможуть або захочуть постійно підтримувати саме такий режим застосування.
Чи робиться щось для того, аби припинити «реактивний терор»? Так, і вже є конкретні зразки. Зокрема, за даними Міноборони, арсенал Сил оборони України поповнився першим українським реактивним дроном-перехоплювачем Alexa Spatium. Він призначений передусім для знищення малорозмірних повітряних цілей, зокрема російських дронів «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» та Shahed-131. На підході й інші зразки. Тому «вікно можливостей» у росіян для «реактивного терору» не буде надто широким.
Водночас будь-яка війна – це завжди битва меча та щита, снаряда та броні. Якщо згадати літо 2025 року, то на думку спадає терор звичайними «шахедами», який ворог влаштував Києву рік тому. По кілька сотень «мопедів» налітали на столицю під час масованих ударів, створюючи ефект «килимового бомбардування». ППО працювала на межі можливостей, збиваючи значну частину цих апаратів, проте навіть один «шахед» із бойовою частиною до 90 кг у разі влучання міг завдати значних руйнувань. А таких влучань, попри роботу ППО, були десятки.
Дрони-перехоплювачі стали відповіддю на цей терор, зробивши бензинові «шахеди» значно менш ефективними.
Але перші реактивні дрони ворог почав запускати у напрямку столиці ще у 2025 році. Вони були недосконалими і в окремих випадках могли бути знищені звичайними гвинтовими дронами-перехоплювачами. Але вже тоді стало зрозуміло, що вдосконалення реактивних дронів є лише питанням часу, а отже, ера гвинтових дронів-перехоплювачів не буде довгою.
Власне, тепер цей виклик уже настав. Немає сумнівів у тому, що засіб протидії «Гераням-4» та «Гераням-5» буде знайдений та масштабований. Але боротьба снаряда та броні на цьому не припиниться. І нові виклики, до яких треба бути готовими, вже не за горами.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»