У неділю, 23 серпня, у Казахстані проходять перші вибори до Курултаю – нового однопалатного парламенту, створеного після масштабної конституційної реформи. До його складу мають увійти 145 депутатів, яких обиратимуть виключно за партійними списками.
Про це повідомляє BBC.
Голосування триватиме з 07:00 до 20:00 за місцевим часом. Перші офіційні результати очікуються після опівночі, оскільки до цього моменту заборонено публікувати дані екзитполів.
На відміну від попередньої парламентської системи, яка складалася із Сенату та Мажилісу, Курултай матиме лише одну палату. Вся територія Казахстану на виборах становить єдиний загальнонаціональний округ. Виборці голосують не за окремих кандидатів, а за партійні списки. Самовисування заборонене, тому незалежні претенденти не можуть брати участь у виборах.
Для отримання місць у парламенті партіям необхідно подолати виборчий бар'єр у 5%. Після голосування саме партійне керівництво визначатиме, хто з кандидатів, включених до списку, отримає депутатський мандат.
У бюлетенях представлені сім партій: «Аділет», Загальнонаціональна соціал-демократична партія, «Байтак», Народна партія Казахстану, «Ауил», «Ак жол» та Respublica. Усі вони підтримують політичний курс чинного президента Касим-Жомарта Токаєва. Виборцям також залишили можливість проголосувати проти всіх.
Найбільший список – 186 кандидатів – висунула новостворена партія влади «Аділет». Вона вважається наступницею партії «Отан», яку свого часу створив колишній президент Нурсултан Назарбаєв. Згодом ця політична сила була перейменована на «Нур Отан» і майже 30 років залишалася партією влади.
Вибори проходять на тлі критики з боку міжнародних спостерігачів. У Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ звернули увагу на обмеження свободи слова та політичної конкуренції. Зокрема, скасування самовисування там розцінили як обмеження права громадян на політичну участь.
Опозиційні рухи Казахстану протягом багатьох років намагалися отримати офіційний статус політичних партій, однак жодному з них цього не вдалося. Через це їхні представники не можуть брати участь у загальнонаціональних виборах.
Напередодні голосування правозахисники також заявляли про посилення тиску на журналістів, арешти представників медіа та судові переслідування ЗМІ.
Створення Курултаю стало результатом конституційної реформи, яку Токаєв розпочав восени 2025 року. Спочатку влада планувала внести окремі зміни до Конституції, однак зрештою підготувала нову редакцію основного закону. Її ухвалили на референдумі в березні 2026 року, а чинності вона набула 1 липня.
Влада пояснювала перехід до однопалатного парламенту необхідністю пришвидшити ухвалення законів. Курултай матиме повноваження затверджувати бюджет, ухвалювати закони, висловлювати недовіру уряду та погоджувати низку президентських призначень.
Водночас значна частина повноважень залишається у президента. Токаєв особисто висуватиме кандидатуру голови Курултаю та матиме право розпустити парламент у разі повторної відмови депутатів погодити запропонованого ним голову або окремі президентські призначення.
Першу сесію нового парламенту мають скликати не пізніше ніж через 30 днів після оголошення результатів виборів.
Нагадаємо, парламентські вибори також відбулися у Вірменії. Переконливу перемогу за підрахунком ЦВК здобула партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна «Громадянський договір» із результатом – 49,81% голосів.
Партія «Сильна Вірменія», пов’язана з російським олігархом Самвелом Карапетяном, подала заяву до Центральної виборчої комісії з вимогою визнати недійсними. Однак на початку липня Конституційний суд Вірменії залишив результати у силі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»