Український уряд ухвалив зміни до низки постанов щодо державних стандартів загальної середньої освіти. Вони стосуються одразу чотирьох стандартів, ухвалених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках.
Про це повідомляє Міністерство освіти та науки на офіційному сайті.
Метою змін є приведення нормативної бази у відповідність до чинного законодавства, розширення автономії закладів освіти та забезпечення поступового переходу до профільної середньої освіти, який розпочнеться з наступного року.
Однак учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть продовжувати його за Державним стандартом 2011 року.
12-річна школа: що передбачає реформа для старшокласниківУкраїна розпочала експеримент у рамках підготовки до 12-річної шкільної освіти, готуючи до визнання українських атестатів у Європі. Повний перехід планується у 2027 році. Детальніше про реформу – на інфографіці.
«Це дозволить школярам продовжити навчання без зміни освітніх вимог і завершити школу за програмою, за якою вони розпочали навчання», – повідомили у МОН.
Зміни для дітей, які за кордоном
Для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях закріпили українознавчий компонент.
Це рішення закріплює на державному рівні можливість навчатися за програмами з українознавчими предметами. Це допоможе дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами.
Окрім цього, збільшено кількість годин на історію та громадянську освіту.
Відтепер у 7-9 класах збільшиться кількість годин, відведених на вивчення історії та громадянської освіти.
«Упродовж цього циклу навчання сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години», – повідомили у МОН.
Інклюзивність та безбар’єрність
Рішенням уряду термінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено термінологію, яка стосується учнів з особливими освітніми потребами.
Зокрема, оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової підтримки.
«Такий підхід дає змогу зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом», – підкреслили у Міносвіти.
Також новий Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів закладів освіти.
Йдеться про академічні ліцеї, заклади професійної освіти та заклади фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.
Головна мета – забезпечити єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.
Водночас у Державному стандарті з'являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.
Також у МОН повідомили, що протягом серпня внесуть необхідні уточнення до типових освітніх програм, щоб школи могли організувати освітній процес з урахуванням усіх змін.
Раніше ми повідомляли, що Міністерство освіти і науки збільшило строки вступної кампанії для молодих науковців. Аспіранти отримали більше часу для подання заяв і проходження вступних випробувань.
Крім того, стало відомо, що в Україні скорочують 10-12 класи в деяких школах в рамках реформи середньої освіти, у межах якої формується нова мережа академічних ліцеїв для учнів старших класів.
Також в Україні з 1 вересня планується забезпечити безкоштовним гарячим харчуванням учнів усіх класів.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»