В умовах нестачі перехоплювачів для збиття балістичних повітряних цілей в Україні почали серйозно замислюватися над знищенням ворожих пускових установок, які запускають ракети по Києву. Відповідні доручення дав президент Володимир Зеленський. Проте без власної балістики системно знищувати такі установки надзвичайно складно.
У ніч проти 5 серпня Київ зазнав чергового масованого удару із застосуванням балістичних ракет. росіяни запустили 24 балістичні ракети типу «Іскандер-М» або С-400, а також чотири ракети «Циркон». Цілями стали, зокрема, складські та виробничі приміщення великих компаній, які забезпечують потреби приватного сектору. Зокрема, «Епіцентр-К», «Сільпо», «Нова пошта» та Rozetka. Військових об'єктів серед цілей не було. На жаль, через нестачу перехоплювачів жодної ракети збито не було.
Після цього обстрілу, зважаючи на те, що великої кількості перехоплювачів у нас не буде (президент Володимир Зеленський зазначив, що з початку 2026 року партнери почали передавати Україні утричі менше антибалістичних ракет), постало питання щодо знищення ворожих пускових установок безпосередньо на позиціях. Зокрема, під час засідання РНБО 5 серпня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Сили оборони нищитимуть пускові установки російських балістичних ракет безпосередньо на території рф.
Не Patriot'ом єдиним: як Україна бореться з ворожою балістикоюУраження критичних підприємств російського ОПК змусило росіян витрачати ракети більш ощадливо.
Актуальність цього питання загострюється ще й тому, що, за даними ГУР, Північна Корея може розгорнути у Воронезькій області підрозділ, який може отримати 120 балістичних ракет і шість пускових установок для ударів по Україні. Це означає збільшення небезпеки для столиці, особливо беручи до уваги той факт, що північнокорейські ракети KN-23 та KN-24 за своєю дальністю і потужністю бойової частини можуть навіть перевершувати російські «Іскандери».
Знищувати пускові установки, не маючи власної балістики, цілком можливо. Такі випадки вже були. Зокрема, у ніч проти 14 березня підрозділи Deep Strike ССО ЗСУ завдали удару по пусковій установці оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер», яку було виявлено поблизу села Вишневе у тимчасово окупованому Криму. Установка була замаскована, споряджена ракетами та готова до пуску. Крім цього, дронами було уражено пункт зберігання пускових установок «Іскандер» у селищі Курортне.
Також у червні 2025 року підрозділи ЗСУ спільно із СБУ завдали ракетного удару по місцю зосередження російських ракетних військ у Брянській області, знищивши одну пускову установку і, ймовірно, попередивши масований удар по Києву.
Небеса закриє FREYA: як Україна створює свій захист від балістикиПроект FREYA має стати більш дешевою альтернативою американському ЗРК Patriot. До розробки системи також долучилися європейські партнери.
У тому ж 2025 році, 9 серпня, вдалу операцію провели бійці ССО ЗСУ. Вони виявили ангари у Курській області, де військовослужбовці 448-ї ракетної бригади приховано зберігали та обслуговували свою балістичну техніку. По цьому об'єкту також було завдано удару. Проте, як бачимо, ці випадки є поодинокими й несистемними. Російські військові чудово розуміють, що Сили оборони полюють за пусковими установками, а тому вживають необхідних заходів.
Зазвичай балістичні ракети по Києву запускаються з Брянської області — це стосується передусім атак за допомогою ОТРК «Іскандер». Місцевість на Брянщині лісиста, що дозволяє ретельно замаскуватися, обладнати кілька запасних стартових позицій, а також фальшиві позиції з макетами пускових установок.
Крім того, довкола цих позицій обов'язково здійснюються заходи охорони та оборони. Варто враховувати й часові характеристики ракетного комплексу. Час пуску першої ракети комплексу «Іскандер» із маршу становить до 16 хвилин, а з позиції вищої готовності — до чотирьох хвилин. Інтервал між пусками двох ракет з однієї пускової установки становить до однієї хвилини. Після виконання пусків розрахунок прагне якомога швидше залишити стартову позицію, щоб уникнути удару у відповідь (за окремими оцінками, згортання пускової установки після пуску може займати близько двох хвилин).
У Fire Point розповіли, коли планують перше бойове застосування системи FreyaКомпанія Fire Point вже розпочала інтеграцію європейських технологій у нову систему протиракетної оборони Freyа. При цьому перше перехоплення балістичної ракети планується до середини 2027 року.
Останнє означає, що Сили оборони мають дуже коротке «вікно можливостей», щоб завдати удару у відповідь ще до того, як пускова установка змінить місце розташування.
Тож якщо не вдасться перехопити комплекс на марші (а він також пересувається ретельно замаскованим), може залишитися лише кілька хвилин, аби уразити його вже на стартовій позиції усіма наявними засобами ураження. Обов'язковою умовою для цього є точні розвідувальні дані, які допоможуть виявити пускову установку у конкретному місці та в конкретний час. Як бачимо, це доволі складна робота, а тому справді успішних операцій поки що небагато.
Саме поява власної балістики здатна зробити знищення ворожих пускових установок системним і дозволить майже миттєво завдавати удару у відповідь. Навіть якщо українські ракетники не отримають заздалегідь точну інформацію про висування ворожих пускових установок на позиції, усе одно залишиться шанс знищити їх відразу після того, як вони виявлять себе пуском ракет.
На сьогодні розвиток української балістики відбувається двома шляхами: власний зразок готує компанія Fire Point, а також державне КБ «Південне», яке розробляє ОТРК «Сапсан». Перші результати очікуються восени 2026 року. Але це вже інша історія.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»