Українська компанія Fire Point здійснила повністю керований маневровий політ ракети FP-7.X, яка стане основою майбутнього протибалістичного перехоплювача FREYA. Цей проєкт має стати перспективною пан'європейською системою протиракетної оборони та дешевшою альтернативою американському ЗРК Patriot. Перше випробувальне перехоплення цілей планується здійснити вже цього року. Що це буде за проєкт і чому він важливий?
Представники української компанії Fire Point, яка відома своїми розробками далекобійних ударних дронів та крилатої ракети «Фламінго», 3 червня показали випробування ракети FP-7.X у режимі «земля-повітря». Заявляється, що випробування пройшли успішно, і ракета вийшла у точку перехоплення, яка була задана радаром із землі.
Ракета FP-7.X є частиною пан'європейського проєкту створення зенітного ракетного комплексу FREYA, який буде призначений для боротьби з балістичними ракетами. До проєкту FREYA, окрім української компанії Fire Point, входять також представники Франції, Німеччини, Норвегії, а з недавнього часу – й Швеції. Так, Fire Point відповідає, власне, за саму ракету та пускову установку, а європейські компанії інтегрують у систему свої передові технології виявлення цілей, радіолокаційні станції та головки самонаведення.
Не Patriot'ом єдиним: як Україна бореться з ворожою балістикоюУраження критичних підприємств російського ОПК змусило росіян витрачати ракети більш ощадливо.
Зокрема, головка самонаведення від німецької компанії Diehl Defence здатна ігнорувати теплові пастки, які балістичні ракети російського комплексу «Іскандер» викидають на термінальній стадії польоту. Також у проєкті FREYA можуть використовуватися найкращі західні радари: шведські SAAB Giraffe, французькі Thales Ground Master або німецькі Hensoldt TRML-4D (останній працює у ЗРК IRIS-T, який уже успішно захищає українське небо). Пункт бойового керування може бути створений на базі норвезької системи Kongsberg FDC, яка використовується у добре нам відомому та випробуваному в боях зенітному ракетному комплексі NASAMS.
Проєкт FREYA має стати альтернативою американському ЗРК Patriot та запропонувати значно дешевше рішення для протиракетної оборони. «Американець» є дуже ефективним протибалістичним засобом, але попит на ракети-перехоплювачі та зенітні ракетні комплекси загалом наразі значно перевищує можливості американських виробників. Загальна кількість протиракет для систем Patriot, які виробляються зараз у світі, становить близько 600–650 одиниць на рік.
Багато це чи мало? Вважається, що для більш ефективного перехоплення однієї балістичної ракети необхідно випустити від двох до чотирьох перехоплювачів. Під час останнього масованого обстрілу території України росіяни випустили по кількох містах – Києву, Дніпру, Харкову та Запоріжжю – загалом 33 балістичні ракети «Іскандер-М», а також 8 протикорабельних ракет «Циркон», які також мають балістичну траєкторію та можуть бути знищені ракетою ЗРК Patriot.
Простий математичний розрахунок показує, що для більш-менш впевненого відбиття такого нападу теоретично може знадобитися від 82 до 164 ракет-перехоплювачів – практично третина від річного світового виробництва, яку можна витратити буквально за кілька хвилин, поки триває балістичний обстріл.
Найбільш ефективними для знищення балістичних ракет є зенітні ракети PAC-3 та PAC-3 MSE. Вони використовують технологію Hit-to-Kill, тобто пряме влучання у ракету. Завдяки величезній швидкості, яку розвиває перехоплювач (до 6170 км/год), він здатний зруйнувати балістичну ракету прямо в повітрі так, що на землю впадуть лише її уламки. Натомість наведення потребує снайперської точності та миттєвого розрахунку даних, оскільки балістична ракета може розвивати ще більшу швидкість, що залишає вкрай мало часу на реакцію.
Усе це робить комплекс Patriot дуже ефективним – і це було доведено під час захисту цими системами українського неба, – але водночас і дуже дорогим засобом. Наприклад, одна протиракета може коштувати 4–5 млн доларів, а загальна вартість одного комплексу Patriot може перевищувати 2 млрд доларів.
«Фламінго», «Пекло»,«Нептун» та інші: хто виробляє українські далекобійні ракетиНа інфографіці – розробники ракет Фламінго, Довгий Нептун, Пекло, Паляниця, Нептун, Сапсан, Рута, Трембіта.
Але саме ефективність ЗРК Patriot, яка була доведена досвідом використання в Україні, попри велику вартість, і робить цю систему настільки популярною. За нею вишиковуються черги покупців. Саме тому попит значно перевищує пропозицію, а на ці системи утворився глобальний дефіцит, який серйозно зачіпає й Україну.
Тому потрібна дешевша альтернатива. Українська ракета FP-7.X, яка є частиною FREYA, створена на базі глибокої модернізації радянської зенітної ракети 48Н6, що використовується у сімействі ЗРК С-300 та С-400. За даними відкритих джерел, ракета може отримати бойову частину масою близько 150 кг та діятиме за іншим принципом – підрив бойової частини безпосередньо біля ракети противника. Це вивільнить велику кількість вражаючих елементів (уламків), які можуть вивести ворожу ракету з ладу.
Вважається, що технологія Hit-to-Kill є більш ефективною, ніж дистанційний підрив. На відміну від прямого влучання, хмара уламків може лише пошкодити балістичну ракету, а не знищити її в повітрі. Але така технологія є дешевшою, не потребує снайперської точності, а тому нижча ефективність може бути компенсована більшою кількістю випущених ракет. Тобто залп із 4–5 ракет FP-7.X потенційно може бути дешевшим за запуск однієї ракети PAC-3.
Тож головна ставка у проєкті FREYA робиться на масовість виробництва. Саме тому цей проєкт є дуже важливим і для України, і для її партнерів, особливо на тлі великого дефіциту систем Patriot. За словами головного конструктора та співвласника Fire Point Дениса Штилермана, перше випробувальне перехоплення цілі може бути здійснене вже наприкінці цього року, якщо подальші етапи випробувань проходитимуть успішно.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»