Європейська комісія розробляє план, який дозволить країнам-кандидатам отримувати окремі переваги ЄС ще до повного вступу, зокрема доступ до частини програм фінансування, сприятливіші торговельні умови та частковий доступ до єдиного ринку.
Про це повідомляє Politico.
Чотири роки кандидатства в ЄС: темпи євроінтеграції України та її західних сусідів«Слово і діло» порівнює темпи євроінтеграції України зі вступом до ЄС Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
За даними видання, ініціатива є частиною підходу «поступової інтеграції», який передбачає надання кандидатам більшого доступу до можливостей ЄС у міру того, як вони наближаються до виконання умов вступу.
Серед можливих «бонусів» для таких країн розглядають участь у деяких програмах фінансування ЄС, сприятливіші торговельні умови та частковий доступ до єдиного ринку блоку ще до офіційного членства. При цьому конкретний перелік переваг планують визначати окремо для кожної країни – залежно від темпів реформ і рівня відповідності правилам ЄС.
Нова концепція відрізняється від попередньої ідеї так званого «зворотного розширення», яку не підтримали країни-члени ЄС. Такий варіант передбачав надання кандидатам певних політичних прав ще до завершення переговорів про вступ. Натомість нинішній план передбачає лише економічне зближення без повного членства та права впливати на рішення ЄС.
За інформацією Politico, ідея вже отримує більше політичної підтримки, ніж попередні пропозиції. У ЄС сподіваються, що новий підхід буде прийнятнішим для держав-членів, які побоюються швидкого розширення без достатніх гарантій. Єврокомісія планує заручитися підтримкою урядів країн ЄС, а обговорення ширшої системи поступової інтеграції може відбутися на саміті Європейської ради у жовтні або грудні.
Новий підхід також спрямований на підтримку України, чий вступ до ЄС, попри сильну політичну підтримку, може тривати роки. У Брюсселі хочуть уникнути ситуації, коли довгий процес переговорів послаблює мотивацію Києва та інших кандидатів продовжувати реформи.
Наразі Євросоюз має дев’ять офіційних країн-кандидатів. Чорногорію вважають найближчою до вступу, тоді як Україна та Молдова вже розпочали переговори про членство. Водночас заявки таких країн, як Сербія, Туреччина та Грузія, значною мірою перебувають у гальмованому стані.
Водночас Україна та Чорногорія виступали проти концепції «членства у скороченому форматі», наголошуючи, що тимчасові механізми не повинні ставати заміною повноправному членству в ЄС.
Нагадаємо, нещодавно п'ять країн ЄС запропонували розглянути можливість тимчасового обмеження деяких прав голосу для нових держав-членів, а також посилити механізми контролю за дотриманням принципів демократії та верховенства права.
Як відомо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонував створити для України спеціальний статус із доступом до окремих інституцій ЄС і програм фінансування, але без повноцінного права голосу. У Єврокомісії загалом привітали дискусію про «інноваційні рішення», однак наголошують, що процес розширення має залишатися справедливим для усіх країн і базуватися на виконанні критеріїв.
Тим часом міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті наголосила, що «асоційоване членство» ризикує залишити Україну в невизначеності на шляху до ЄС.
Президент Володимир Зеленський у свою чергу виступив проти ідеї так званого «асоційованого членства» України в Європейському Союзі без повноцінного права голосу.
Зза даними ЗМІ, Європейський Союз у липні може відкрити для України не більше двох нових переговорних кластерів в межах процесу вступу до блоку.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»