Цьогоріч Україна та світ вшановують 40-і роковини трагедії на Чорнобильській АЕС. Кожна влада незалежної України давала свої обіцянки про функціонування зони відчуження та допомогу ліквідаторам і постраждалим від аварії. «Слово і діло» згадує обіцянки політиків на тему ЧАЕС, дані після обрання Володимира Зеленського президентом у 2019 році.
Найбільше обіцянок на тему наслідків аварії на ЧАЕС ми зафіксували від представників уряду та депутатів Верховної Ради. У президента зафіксовано одну комплексну обіцянку, дану на початку каденції.
Усі «чорнобильські» обіцянки можна поділити на дві категорії:
- розвиток Зони відчуження (у тому числі забезпечення екологічної та радіаційної безпеки, а також туристичного потенціалу);
- досягнення соціальної справедливості для постраждалих від ядерної катастрофи та її ліквідаторів.
Створення довгострокової Стратегії
Ключовою обіцянкою в цій категорії є плани з розробки та реалізації Довгострокової стратегії щодо зони відчуження, яка б мала представити єдине бачення держави на майбутнє уражених радіацією територій. Так, Стратегію постановляє розробити ще президентський указ від 10 липня 2019 року. Однак протягом року її так і не було доопрацьовано та прийнято.
Згодом, 12 червня 2020 року, новопризначений прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв у програмі діяльності уряду розробити та забезпечити реалізацію довгострокової політики розвитку Чорнобильської зони. Розробити цю стратегію мав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський.
Тоді Міндовкілля розробило проєкт президентського указу «Про схвалення Стратегії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» та Стратегію розвитку території в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення. Однак обидва документи не вдалося прийняти.
Зрештою Стратегію розвитку вдалося ухвалити лише в 2024 році. Вона передбачає перетворення зони на науковий та інноваційний хаб, розвиток відновлюваної енергетики, відновлення та розмінування територій після окупації. Також Стратегія включає низку заходів, які належало виконати до 2025 року:
- створення карти потенціалу природного відновлення лісів;
- розроблення концепції відновлення гідрологічного режиму осушених торфовищ;
- запровадження системи управління якістю з виконання лабораторних вимірювань;
- реалізація пілотного проєкту сонячної електростанції;
- юридична фіксація нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Перші три позиції уряд Дениса Шмигаля не встиг виконати до відставки прем’єра у 2025 році, натомість сонячна електростанція у зоні відчуження справді з’явилась, а також вдалося зареєструвати частину об’єктів культурної спадщини.
Успішність виконання основних пунктів Стратегії поки важко оцінити через їхній довгостроковий характер – вона діятиме аж до 2032 року.
Підтримка туризму в зоні відчуження
Один з таких «відкладених пунктів» – розвиток туристичного потенціалу зони відчуження після завершення війни. Про рекреаційний потенціал ЧАЕС багато говорили до повномасштабного вторгнення.
Так, 10 липня 2019 Володимир Зеленський пообіцяв, що найближчим часом в зоні відчуження ЧАЕС буде ліквідовано корупцію та створено «зелений коридор» для туристів і науковців.
Тоді президент підписав указ «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Указ мав стати «початком перетворення зони відчуження на одну з точок зростання нової України».
Більшість заходів з цього указу, які не передбачали законодавчих змін, було виконано. Зокрема мова про перевірку стану КПП до зони відчуження, облаштування маршрутів, інформування відвідувачів тощо.
Інакше склалося із законопроєктами, які, згідно з указом, Кабмін мав підготувати і винести на розгляд Верховної Ради впродовж трьох місяців.
Йдеться про ініціативи:
- з перегляду правового статусу зони відчуження для туристичного відвідування;
- посилення відповідальності за порушення вимог радіаційної безпеки;
- розвитку Чорнобильського біосферного заповідника.
Відповідні законопроєкти не були зареєстровані або дороблені.
Серед інших обіцянок на підтримку рекреаційного потенціалу заповідника – створення мобільного додатку для віртуальних мандрівок Чорнобильською зоною. Його обіцяв міністр захисту довкілля Роман Абрамовський – і зрештою застосунок справді з’явився на основних платформах.
Після початку повномасштабної війни, зі зрозумілих причин, плани з рекреаційного відродження Чорнобильської зони втратили актуальність. Хоч, як показує Стратегія розвитку до 2032 року, уряд планує реалізувати їх за умови безпеки на цій території.
Досягнення екологічної та радіаційної безпеки
Попри плани з інноваційного і туристичного розвитку, зона ЧАЕС залишається небезпечною для господарської діяльності – й не лише через міни, а й через свою основну загрозу – радіацію.
У травні 2020 року в.о. міністра енергетики Ольга Буславець пообіцяла представити на розгляд Кабміну план дій з посилення заходів безпеки у Чорнобильській зоні відчуження. Даний план справді був розроблений, але так і не представлений Кабміну.
21 вересня 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні Верховної Ради заявив, що у бюджеті на наступний рік буде виділено близько трьох мільярдів гривень на підтримку екологічно безпечного стану зони відчуження на Чорнобильській АЕС. За підсумками 2022 року фактичні видатки Держагентству з управління зоною відчуження справді сягнули 2,96 мільярда гривень.
У програмі діяльності уряду, внесеній прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко у вересні 2025 року, згадується декілька законопроєктів на тему радіоактивної безпеки. Згідно з програмою, прем’єрка гарантує супровід двох таких законів до їхнього ухвалення Радою. Також прем’єрка гарантувала подання законопроєкту щодо змін до програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС до 31 грудня.
Утім, зрештою жодна з цих ініціатив не згадувалася у Верховній Раді, тож поки що зміни в радіоактивній безпеці не були затверджені.
Зняття ЧАЕС з експлуатації
Попри поширене уявлення, Чорнобильська атомна електростанція досі не вважається повністю виведеною з експлуатації. 15 грудня 2000 року на ній зупинили останній енергоблок. Але зупинка ЧАЕС вважатиметься остаточною після вивантаження усього ядерного палива і повного демонтажу реакторів.
У програмі уряду, поданій до Ради 23 вересня 2025 року, Юлія Свириденко як прем’єр-міністр та Денис Шмигаль як міністр енергетики гарантують, що до 31 грудня 2026 року буде реалізовано перший етап зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та впроваджено програму поводження з радіоактивними відходами.
Збільшення пенсій та захист прав чорнобильців
Різноманітні обіцянки із захисту прав ліквідаторів аварії та постраждалих громад дали нардепи у своїй передвиборчій агітації, зокрема Ірина Констанкевич, Володимир Арешонков, Муса Магомедов, Ольга Василевська-Смаглюк.
Вже після обрання такі обіцянки давали Олена Копанчук, Олег Бондаренко, Віталій Войцехівський.
Проте реалізувати обіцяне вдалося лише нардепу Олександру Качурі, який обіцяв ініціювати у ВРУ підняття пенсій для ліквідаторів катастрофи на Чорнобильській атомній станції: 23 липня 2020 року нардеп дійсно зареєстрував такий законопроєкт.
Крім того, свою обіцянку про підвищення виплат постраждалим від аварії на ЧАЕС вдалося реалізувати міністерці соцполітики Марині Лазебній. У 2020 році вона заявила, що міністерство готує наступного року збільшення пенсій чорнобильцям.
9 червня 2021 року Рада справді ухвалила урядовий законопроєкт щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало, скільки обіцянок дав президент Зеленський від початку великої війни та скільки з них виконав.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»