Естонія, Латвія та Литва заявили, що повернення до економічних і політичних відносин із росією, які існували до повномасштабного вторгнення в Україну, є неможливим.
Про це повідомляє Bloomberg.
У зоні потенційної загрози: який військовий потенціал країн Nordic-Baltic 8На тлі попереджень від західних розвідок про можливі плани путіна напасти на Балтію або деякі країни Європи, ми пропонуємо подивитися, яким військовим потенціалом володіють нордики та балтійці (країни Nordic-Baltic 8).
Балтійські держави наголошують, що війна кардинально змінила безпекову та економічну архітектуру Європи, а будь-які спроби нормалізації відносин із Москвою виглядають нереалістичними. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що в Європі немає очікувань швидкого миру, а навіть після завершення бойових дій росія залишатиметься агресивною державою.
Після 2022 року країни Балтії стали одними з найактивніших прихильників жорстких санкцій ЄС проти росії. Вони одними з перших повністю відмовилися від російських енергоносіїв і суттєво скоротили торгівлю з Москвою, паралельно переорієнтувавши економіку на ринки ЄС і партнерів у Північній Європі.
За даними Bloomberg, загальний обсяг торгівлі країн Балтії з росією у 2021–2025 роках скоротився приблизно на 91%. Це спричинило глибоку перебудову логістики та промислових ланцюгів: компанії були змушені терміново шукати нових постачальників, зокрема у Скандинавії, та переорієнтовувати транспортні маршрути на морські перевезення замість сухопутних поставок із росії.
Економічні наслідки виявилися різними для регіону. Литва, попри втрати в транзитному секторі, змогла компенсувати їх за рахунок інвестицій в енергетику та відновлювані джерела енергії. Водночас Латвія та Естонія зазнали суттєвого скорочення транзитних потоків, зокрема через падіння перевезень російського вугілля, нафти та інших вантажів, які раніше становили основу роботи портів і залізниць.
Литовська влада оцінює втрати залізничного сектору приблизно у 100 млн євро щорічно після обмеження транзиту російських і білоруських вантажів. У Латвії обсяги вантажоперевезень у портах скоротилися майже вдвічі порівняно з серединою 2010-х років.
Попри економічні втрати, уряди країн Балтії заявляють, що стратегічний курс є незмінним. Вони вважають, що війна росії проти України довела необхідність зменшення залежності від східного сусіда та посилення оборонних і енергетичних можливостей регіону.
Водночас у Європейському Союзі немає повної єдності щодо довгострокової політики стосовно Москви: окремі політики в інших країнах періодично висловлюють ідеї про відновлення економічних контактів із росією. У Балтії такі заяви критикують, наголошуючи, що будь-яке послаблення тиску підриває безпеку Європи.
Балтійські уряди підсумовують, що нинішня реальність є «новою нормальністю», у якій повернення до довоєнної моделі відносин із росією не розглядається навіть у довгостроковій перспективі.
Нагадаємо, нещодавно ЗМІ писали про те, що десять країн Північної Європи домовилися спільно розробити плани евакуації цивільного населення на випадок масштабної кризи або військового конфлікту в регіоні.
А раніше Естонія, Латвія та Литва вже уклали між собою угоду щодо дій у разі масового переміщення населення через можливу військову загрозу.
Тим часом ЗМІ припускають, європейські країни можуть не встигнути підготуватися до можливого російського нападу, показало нове військове моделювання. Симуляція вторгнення в Литву свідчить про те, що навіть малі сили росії здатні швидко підірвати оборону НАТО та захопити стратегічні райони Балтії.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»