Незаконна риболовля: в яких областях найбільше порушень та які діють штрафи

В Україні триває нерестова заборона – комплекс обмежень на риболовлю, який почав діяти з 1 квітня і збережеться до кінця травня або червня – залежно від регіону і типу водоймища. Безпечний нерест необхідний для збереження популяції риби, яка в період розмноження стає особливо вразливою, чим користуються браконьєри. Цьогоріч за порушення правил риболовлі у період нересту можна отримати штраф до 85 тисяч гривень та до трьох років ув'язнення. «Слово і діло» дослідило, які збитки торік завдало регіонам порушення правил риболовлі та скільки доведеться платити за кожну незаконно виловлену рибу в період нересту.

Правила любительської риболовлі встановлені наказом Міністерства аграрної політики, а покарання за їхні порушення прописані в Адміністративному (стаття 85) і Кримінальному (стаття 249) кодексах України.

Охороною водойм та популяції риби в Україні насамперед займається Державне агентство меліорації та рибного господарства – скорочено Держрибагентство. Саме воно оголошує про період нерестової заборони, а патрулі агентства ловлять браконьєрів та інших порушників правил риболовлі.

Крім того, у цьому напрямі працює Державна екологічна інспекція, яка теж ловить порушників і здійснює перевірку водойм. Інспекція щороку подає річний звіт про здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища. У звіті подається зокрема й інформація про боротьбу з браконьєрством.

Скільки штрафів стягнули з порушників норм риболовлі у 2025 році та у скільки оцінюються завдані ними збитки – на інфографіці нижче. Дані взяті з розділу (2210) – порушення використання рибних ресурсів, у тому числі браконьєрство.

Регіони, де браконьєри завдали найбільших збитків

Усього за 2025 рік до адміністративної відповідальності було притягнуто 2823 особи. Найбільше – у Карпатському окрузі, куди входять Івано-Франківська та Чернівецька області: торік там оформили 481 адміністративне порушення. Сума стягнутих штрафів – 62,7 тисячі гривень.

Наступним за кількістю порушників є Південний округ у складі Херсонської та Запорізької областей: 445 осіб, з яких стягнули 32,8 тисячі гривень. Натомість сума нарахованих збитків на порядок вища: 366,6 тисячі гривень.

Багато адміністративних порушень також зафіксували у Львівській області (319 порушників) та Південно-Західному окрузі, який об'єднує Миколаївську та Одеську області (318 порушників).

Найбільших розрахованих збитків завдали браконьєри у Придніпровському окрузі – Дніпропетровській та Кіровоградській областях: 4 мільйони 743 тисячі гривень, та вже згаданому Південно-Західному окрузі – 4 мільйони 199 тисяч гривень.

Також великих збитків завдали порушники правил риболовлі у Вінницькій (2 мільйони 631 тисяча гривень) та Сумській областях (2 мільйони 117 тисяч гривень). Усього ж за 2025 рік, згідно зі звітом Державної екологічної інспекції, державі було завдано збитків на 15 мільйонів 768 тисяч гривень, тоді як стягнуто штрафів – на 296 тисяч гривень.

Компенсації та штрафи за вилов риби під час нересту

Під час сезону нересту суворо заборонено ловити рибу в заборонених для цього зонах – нерестовищах. Їхній детальний перелік готують регіональні підрозділи Держрибагентства. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Крім того, за межами нерестовищ можна рибалити лише з берега, використовуючи не більше двох гачків на рибалку. Ловити рибу за допомогою сітей, пасток, з човнів заборонено.

Водночас протягом сезону нересту продовжують діяти й звичайні обмеження. Так, в Україні протягом усього року не можна ловити понад три кілограми риби протягом дня з розрахунку на одного рибалку-любителя, або понад 30 раків чи 1 кілограм креветок.

Також рибалки-любителі зобов'язані мати при собі засоби вимірювання ваги та довжини пійманої здобичі, адже забороняється ловити рибу, що не встигла вирости. Мінімальний розмір зловленого сома має складати 80 см, щуки – 50 см, судака – 42 см.

Уся риба, виловлена з порушенням цих правил, підлягає поштучній компенсації. За кожного незаконно пійманого карася сріблястого доведеться заплатити компенсацію у розмірі 1581 гривні; окуня – 3162 гривні; судака – 3587 гривень; щуку – 3468 гривень. Найбільше оцінюються збитки від незаконної ловлі сомів – по 5117 гривень за особину.

Окрім компенсацій за кожну незаконно спійману рибу, в Україні також діє система штрафів. Їхній розмір залежить від характеру порушення, яке буває трьох категорій:

• незначне порушення: вилов риби меншого розміру, ніж дозволений, на зимувальних ямах чи нерестовищах, вилов у забруднених зонах (наприклад, біля АЕС). Карається штрафом від 17 до 170 гривень;
• грубе порушення: рибальство з використанням заборонених методів і технологій (вибухівки, електроструму, отрути, промислових знарядь), вилов понад встановлений максимум (три кілограми на особу). Карається штрафом від 340 до 680 гривень;
• кримінальне порушення: ключовим критерієм є завдання істотної шкоди – особливо масового вилову чи використання заборонених методів. Також відіграє роль те, чи притягувалася раніше особа до кримінальної відповідальності. Іншими словами, йдеться не про порушення звичайними рибалками, а про дії організованих браконьєрських груп. Карається штрафом від 17 до 85 тисяч гривень або позбавленням волі до трьох років.

Якщо ви бажаєте займатися рибалкою, не порушуючи закон, то можете ознайомитися з базовими правилами у «Гіді рибалки-любителя» від Держрибагентства. Якщо ж ви хочете повідомити про відомий вам факт порушення норм рибальства або іншого використання водних чи природних ресурсів – можете звернутися до «ЕкоЗагрози», офіційного ресурсу Міністерства захисту довкілля.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розповідало про екологічні збитки, завдані повномасштабним вторгненням росії. Водойми – один з найбільш вразливих типів об’єктів. За час війни популяція риб падала зокрема в Десні та після підриву Каховської ГЕС.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.