У пошуках кращого життя: звідки (та куди) їде найбільше мігрантів у світі

Читати російською

Уряд планує спростити правила трудової міграції, потрібної в умовах дефіциту на ринку праці. Втім, як свідчить опитування «Слово і діло», близько 60% українців виступають проти пом’якшення умов в’їзду працівників з Африки та Південно-Східної Азії. Водночас саме останній регіон є одним із головних джерел мігрантів у світі. Детальніше про те, звідки походить найбільше мігрантів і скільки грошей вони надсилають додому, – на інфографіці від «Слово і діло».

Згідно з останніми даними Міжнародної організації з міграції, у світі налічується понад 304 мільйони мігрантів. Частина з них шукає прихистку від війни, переслідувань чи екологічних катастроф, частина – приїжджає заради навчання. Проте більше половини – майже 168 мільйонів – є саме трудовими мігрантами, які забезпечують рух робочої сили на світовому ринку праці.

Слово і діло показує на інфографіці, з яких країн походить найбільше мігрантів у світі та які країни вони обирають.
Звідки та куди їде найбільше мігрантів у світіСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

З яких країн приїжджає найбільше мігрантів

Найбільше мігрантів у світі забезпечують Індія та Китай, чиє сумарне населення становить близько трьох мільярдів людей.

У 2024 році за кордоном працювало 18,5 мільйона вихідців з Індії, з яких понад 3 мільйони обрали Об’єднані Арабські Емірати. Натомість найпопулярнішим пунктом призначення громадян Китаю стали США: з 11,7 мільйона китайських мігрантів два з половиною мільйони обрали Штати.

США також обирає переважна більшість народжених у сусідній Мексиці мігрантів: з 11,6 мільйона мексиканських мігрантів лише 300 тисяч вирушили в інші країни. Іншою чисельною групою мігрантів за походженням є філіппінці: 2,3 мільйона із 7 мільйонів усіх філіппінських мігрантів проживають у США.

За даними Міжнародної організації з міграції, російське походження мають 9,1 мільйона мігрантів, 3,4 мільйона з яких мешкають в Україні. Така велика кількість пояснюється методологією МОМ: люди, які за часів СРСР народилися в одних радянських республіках, а згодом жили в інших, після розпаду СРСР вважаються мігрантами.

П’яте місце за кількістю мігрантів займає Бангладеш – 8,7 мільйона осіб. Основною країною призначення для них є Саудівська Аравія (2,4 млн). Нафтову монархію також найчастіше обирають мешканці інших ісламських країн – Пакистану (1,9 млн осіб із 6,9 млн) та Єгипту (1,5 млн осіб із 4,8 млн).

Також у десятку за кількістю мігрантів входить Венесуела. Її населення, попри величезні запаси нафти, перебуває у критичному соціальному становищі через невдалу політику покійного Уго Чавеса та викраденого Ніколаса Мадуро. За межами рідної країни перебуває 8,3 мільйона венесуельців, з них 2,9 мільйона обрали сусідню Колумбію.

Єдиною країною ЄС у списку є Румунія, з якої походить 4,6 мільйона мігрантів. Основним пунктом їхнього призначення є економічний лідер союзу – Німеччина.

Важливо: ми виключили зі списку Україну, а також Сирію та Афганістан, позаяк більшість мігрантів із цих країн є не трудовими мігрантами, а біженцями через війни.

Які країни отримують найбільше грошових переказів

За обсягом грошових переказів з-за кордону беззаперечно лідирує Індія – 137,7 мільярда доларів, що більш ніж удвічі більше за показник Мексики, яка посідає друге місце: у 2024 році туди надійшло 67,6 мільярда доларів через перекази фізичних осіб.

Багато грошей переслали на батьківщину філіппінці – 40,3 мільярда доларів. Натомість більшість із 38,8 мільярда доларів, отриманих громадянами Франції з-за кордону, – це заробітна плата зі Швейцарії, куди багато французів їздять на роботу.

Також у 2024 році 34,9 мільярда доларів надійшло до Пакистану, 31,4 мільярда – до Китаю, 29,6 мільярда – до Єгипту і 21,6 мільярда – до Бангладешу. Значні надходження отримали Гватемала (21,6 млрд) і Нігерія (21,3 млрд). Основним джерелом переказів для Гватемали є мігранти у США, тоді як для Нігерії – численна діаспора в сусідніх африканських країнах.

Нагадаємо, торік Україна погодила майже 6300 дозволів на роботу для іноземних громадян, при цьому 3310 дозволів скасувала. В уряді повідомляють, що це лише 0,14% від кількості робочих рук, потрібних українському ринку праці.

Раніше «Слово і діло» розповідало про те, наскільки розвинений людський капітал у країнах, які Україна офіційно визначає як потенційні міграційні ризики. Також ми аналізували очікування НБУ стосовно кількості українських біженців, готових повернутися додому до 2027 року.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: