Сьогодні, 21 січня, виповнився рік із дня інавгурації 47-го президента США Дональда Трампа. Одна з головних його обіцянок — закінчити війну в Україні — не виконана не те що за 24 години, а й навіть за 365 днів. Чи можливо взагалі зупинити війну за концепції Трампа?
Президент США Дональд Трамп склав присягу приблизно о 19 годині за київським часом 20 січня 2025 року. Тож сьогодні виповнився рівно рік, як він приступив до виконання своїх конституційних обов’язків. Однією з його основних передвиборчих обіцянок було завершити війну в Україні за 24 години. Ну, не за 24 години (як виявилося, це був жарт), але хоча б завершити…
До цієї справи Трамп підійшов як ділок, розрахувавши суто економічний аспект та щоразу кажучи про велику угоду. Якщо росія не здатна виконати свої цілі й не просувається на фронті, то потрібно її заохотити, аби вона зупинила бойові дії. Водночас Трамп вирішив для себе, що росія перебуває у сильнішій позиції, оскільки вона банально більша, а Україна, яка повністю залежна від своїх західних партнерів, зокрема від тих же США, є слабшою стороною. Тому тиск має чинитися саме на Україну.
Трамп оголосив, що сьогодні планує зустрітися із Зеленським (доповнено)Президент США Дональд Трамп заявив, що зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським на полях Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Фактично Володимиру Зеленському запропонували відмовитися від малого, аби зберегти більше. Тобто, відмовитися від Донбасу та тимчасово окупованих територій на півдні країни, аби зберегти 80 % території України на політичній мапі світу. Той самий Донбас варто було віддати, аби дозволити путіну зберегти обличчя у невдалій для нього війні, де він планував захопити Україну швидким бліцкригом, але отримав чотири роки виснажливої м’ясорубки.
Російсько-українська війна для Трампа — це невдалий бізнес-проєкт, який призводить до непотрібних людських жертв. Тому його необхідно просто закрити, зафіксувати збитки та перейти до звичайного бізнесу.
Фундаментальна помилка 47-го президента США полягає в тому, що ця війна — не бізнес-проєкт. Для України — це боротьба за існування, а для росії — це колоніальний конфлікт, спрямований на відновлення імперії. А ця імперія не може існувати без своєї важливої складової — України та Києва.
Так само принциповою є ця війна й для найближчих сусідів України та росії — Польщі, Фінляндії та країн Балтії, які теж колись входили до складу російської та радянської імперій. Вони чудово розуміють, що в разі успіху в Україні наступними жертвами росії стануть саме вони.
Тому ця війна — не про економіку та гроші. Це про відновлення імперії та про існування незалежних держав, які колись були колоніями цих імперій. В основі цієї війни лежать мотиви ХІХ століття. Проте Трамп цього не розуміє, тому й зробив головним переговорником Стіва Віткоффа — людину, яка розуміє мову грошей, але не розуміє історичних процесів, які призвели до цього протистояння.
Ця переговорна стратегія й призвела до того, що один із головних передвиборчих кейсів Дональда Трампа — врегулювання війни в Україні — виявився невдалим. Цей провал Трамп намагається закрити іншими проєктами: викраденням венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, зазіханнями на Гренландію тощо. Але, попри все, Трамп уже по вуха в «українському питанні», і відхреститися від нього вже не вдасться.
Чи є в команді Трампа люди, які правильно розуміють ситуацію? Є. Зокрема це держсекретар Марко Рубіо та директор ЦРУ Джон Реткліфф. Саме завдяки Реткліффу Україна не позбулася важливих розвідданих у ті періоди, коли тиск на Київ із Вашингтона був найбільш відчутним. А поки останнє слово — за президентом США, магістральна лінія перемовин залишається незмінною.
Росія отримала проєкт мирного плану, погоджений Україною та ЄС – BloombergПрезидент рф путін на початку січня отримав по неофіційному каналу проєкт мирного плану, узгоджений між Україною та європейськими партнерами.
На цій магістралі Стів Віткофф та ще один переговорник — зять Трампа Джаред Кушнер — найближчими днями поїдуть у Москву до путіна, де отримають від нього відповідь щодо проєкту мирного плану, який узгоджений з Україною та європейськими партнерами. Раніше цей план складався з 28 пунктів, більшість із яких були явно на користь росії. Тепер, після двомісячних консультацій, він значно скоротився та відредагований у такий спосіб, який навряд чи задовольнить росію, що не відмовляється від своїх максималістських вимог щодо України.
Та й чого б їй відмовлятися, якщо путін, слухаючи брехню своїх генералів, упевнений, що росія контролює Куп’янськ, український фронт ось-ось упаде, а мешканці Києва через відсутність світла й опалення внаслідок обстрілів обов’язково мають влаштувати Майдан. Тому поки що ми перебуваємо в точці «нуль».
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слова і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»