Мюнхенська конференція з питань безпеки (MSC) 2026 року увійде в підручники історії як момент остаточного прощання з ілюзіями щодо стабільності повоєнного світоустрою. Протягом десятиліть готель Bayerischer Hof слугував «сейсмографом» міжнародних відносин, але цього року він зафіксував не просто коливання, а повномасштабний тектонічний розлом. Головна аналітична доповідь конференції, промовисто названа «Під руйнацією» (Under Destruction), задала тон усьому форуму: світ увійшов у період «політики руйнівного молота», де замість поступових реформ лідери дедалі частіше обирають радикальний злам існуючих інституцій.
Ця конференція стала платформою, де різні геополітичні смисли зіткнулися у відкритому протистоянні. Для Європи це став момент вимушеного, але рішучого прориву до власної суб’єктності. Для США – спроба переформатувати альянси на засадах жорсткого прагматизму та «цивілізаційної спорідненості». Для Китаю — можливість продемонструвати агресивне лідерство в Азії. А для України Мюнхен-2026 став майданчиком остаточного закріплення в статусі невід’ємної частини європейської безпекової архітектури, де її досвід і стійкість стали головним активом на континенті.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) – традиційний форум для обговорення важливих питань глобальної безпеки, який зібрав лідерів і міністрів з більш ніж 50 країн, давно вважається одним із головних майданчиків для обміну думками між різними геополітичними акторами, під час якого обговорюють різноманітні питання глобальної торгівлі та безпеки. На конференції традиційно виступають керівники держав та урядів (керівництво НАТО, лідери ЄС, представники США, Китаю тощо), а також керівники оборонних міністерств і провідні експерти.
Якими були зими за роки повномасштабного вторгнення рфНа скільки холодними та сніжними були зими в Україні за роки повномасштабного російського вторгнення – на інфографіці.
Конференція проходила у розпал безпрецедентних викликів для нашої країни: добігає 4-та річниця з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, важка зима, якою скористався ворог, й призвів до блекаутів й проблем в енергетиці, продовжуються ракетно-дронові обстріли з боку рф та тривають так звані «мирні перемовини», в яких дедалі більше відчувається тиск на українську переговірну позицію не лише з боку кремля, але й Вашингтону.
США і Європа: розлучення за розкладом
Минулорічний «Мюнхен» запам’ятався неймовірно шокуючою й подекуди зухвалою для європейських еліт проповою віце-президента тоді ще нової Адміністрації Білого дому Джей Ді Венса. Протягом року з адміністрації Дональда Трапма лунали заяви, які важко назвати дружніми для країн ЄС і загалом західного світу. А ще більшої ваги цим заявам надала опублікована наприкінці 2025-го року нова Стратегія національної безпеки США, в якій міститься критика урядів окремих країн ЄС: у документі стверджується, що тамтешня влада нібито звужує простір для свободи слова та тисне на політичних опонентів, насамперед на правопопулістські сили.
Окремо автори стратегії акцентували, що частина європейських посадовців мають «нереалістичні очікування» щодо того, яким може бути підсумок війни рф проти України. «Більшість європейців хоче миру, але це прагнення не відбито у політиці, багато в чому тому, що уряди підривають демократичний процес», – сказано в концепції.
Цьогоріч, навіть попри неприємний післясмак історії із Гренландією, основний спікер від США – державний секретар Рубіо – таки підтвердив єдність з Європою: він назвав США «дитиною Європи», повторивши тезу, що Америці «завжди була будинком Західна півкуля, але ми завжди залишимось дитиною Європи». Рубіо заявив, що США не бажають «занедбати» трансатлантичний альянс і закликав об’єднуватися, але гостро критикував європейських лідерів за помилки політики. При цьому у виступі Рубіо практично не було прямого згадування росії чи НАТО. Його меседж про «повернення до спільного альянсу» більшість європейців сприйняли позитивно – наприклад, Урсула фон дер Ляєн сказала, що вона була «дуже заспокоєна» його словами і що Рубіо чітко підтвердив: «Ми хочемо сильної Європи в Альянсі». Німецький міністр закордонних справ Вадепфуль також назвав Рубіо «справжнім партнером», позитивно оцінивши його заклики залишатися відданими міжнародному порядку. Проте деякі спостерігачі (наприклад, екс-міністр Ландсбергіс із Литви) з обережністю зазначали, що ідеї Рубіо про «цивілізаційний занепад» (через міграцію та деіндустріалізацію) можуть не знайти відгуку серед європейців, для яких головний інтерес – безпека.
Китай та Азійський розлом: погрози на адресу Японії
Одним із найбільш напружених моментів конференції став виступ глави китайської дипломатії Ван І. Чи не вперше на майданчику такого рівня його риторика щодо Японії була безпрецедентно агресивною. Ван І звинуватив японське керівництво в «киданні виклику повоєнному світоустрою» та «відродженні привиду мілітаризму».
Хто з союзників найбільше профінансував держбюджет УкраїниЧиїми грошима наповнюють бюджет України у роки повномасштабної війни та як змінилися обсяги фінансування – на інфографіці Слово і діло.
Конфлікт загострився через позицію прем’єр-міністра Японії Санае Такаічі, яка раніше заявила, що напад Китаю на Тайвань буде вважатися «загрозою виживанню Японії». Ван І у відповідь попередив, що будь-які спроби втручання в питання Тайваню призведуть до «швидкої поразки та нищівних втрат» для Японії.
Японська сторона, представлена міністром оборони Сіндзіро Коїдзумі, рішуче відкинула ці звинувачення, наголосивши на праві Японії зміцнювати обороноздатність в умовах погіршення безпекового середовища. Ця дискусія продемонструвала, що Індо-Тихоокеанський регіон перебуває на межі великого конфлікту, а Китай дедалі більше поводиться як регіональний гегемон, що диктує умови сили.
Європейське лідерство: Каллас, Мерц та фон дер Ляєн
Європейські лідери в Мюнхені-2026 вперше за довгий час заговорили не голосом прохачів, а голосом тих, хто бере на себе відповідальність. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц проголосив мету зробити Бундесвер найсильнішою конвенційною армією в Європі. Він прямо заявив: «Культурні війни MAGA – не наші», підкресливши відданість Європи кліматичним угодам та міжнародним інституціям, попри тиск Вашингтона.
Висока представниця ЄС Кая Каллас у своїй промові закликала до «повернення європейської суб’єктності». Вона наголосила, що росія не є наддержавою, а її агресію можна зупинити лише через внутрішню силу Європи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн додала, що до 2028 року інвестиції Європи в оборону перевищать рівень витрат США минулого року, що вона назвала «справжнім європейським пробудженням».
Україна в центрі архітектури безпеки: новий статус та стратегічні запити
Якщо попередні роки Україна була в Мюнхені в ролі країни, що просить про допомогу, то у 2026 році вона стала країною, яка визначає порядок денний. Вперше в історії MSC «Український Дім» був відкритий як офіційна локація конференції, нарівні з представництвами США та Німеччини.
Від «24 годин» до «дуже скоро»: як змінювалася риторика Трампа щодо завершення війни в УкраїніЗавершення війни в Україні 2026. Як змінювалися висловлювання Дональда Трампа про те, коли вдасться досягти миру та зупинити війну – на інфографіці.
Риторика у промові Президента України в Мюнхені-2026 також зазнала суттєвої трансформації в порівнянні із його виступом у Давосі місяцем раніше: у Мюнхені Зеленський не так критикував партнерів у затримці в допомозі, як зробив акцент на спільних досягненнях та вдячності лідерам Європи — Рютте, фон дер Ляєн, Мерцу.
Зеленський наголосив, що стійкість українців – це те, що сьогодні тримає фронт, але для остаточної перемоги потрібні не лише емоції, а конкретні «залізні» гарантії.
Також одним із найбільш обговорюваних питань за лаштунками стала підготовка безпекової угоди між Україною та США. Зеленський розкрив деталі: Вашингтон пропонує 15-річну гарантію, але Київ наполягає на мінімум 20 роках юридично закріплених зобов’язань. Ця угода має включати конкретну допомогу для майбутніх європейських сил безпеки, які мають бути розміщені в Україні після припинення вогню.
А під час традиційного «українського ланчу» відбулася публічна дискусія про прискорену процедуру вступу України до ЄС. Деякі європейські посадовці вперше публічно назвали 2027 рік як можливу дату членства. Еммануель Макрон у своїх виступах підтвердив, що Україна є «екзистенційним викликом» для Європи, а європейська допомога (яка вже сягнула 170 млрд євро) не зменшиться, що б не вирішили у Вашингтоні.
Геополітичні висновки: багатополярний світ та Європа, що прокинулася
Підсумовуючи результати Мюнхена-2026, можна констатувати остаточне закріплення багатополярності, але в дуже специфічній формі – через «руйнацію» старих зв’язків. Світ став поляризованішим, проте ця поляризація змусила Європу до нечуваної раніше консолідації.
Проаналізувавши всі основні виступи та заяви на «Мюнхені», можна з обережністю сказати: російську Федерацію перестали боятися в тому сенсі, в якому цей страх існував раніше. Цей Мюнхен став тихою і водночас боязкою маніфестацією суб’єктності Європи, яка нарешті прокинулася від багаторічної стратегічної сплячки. Усвідомлення того, що США можуть обрати шлях ізоляціонізму, змусило європейців заговорити про власну ядерну парасольку, власне виробництво та власні безпекові гарантії для України без озирання на Вашингтон.
Україна сходить з обкладинок: як змінилася частота згадок про війну у світових топ-виданняхЗгадки про війну в Україні на обкладинках та в статтях Time, The Economist, Der Spiegel, L'Express – на інфографіці Слово і діло.
Насамкінець кілька аналітичних висновків.
По-перше, MSC-2026 підтвердив зростаючу єдність Європи: навіть західна політика «утримуючого королівства» разом із Францією, Німеччиною, США і Великою Британією наголошувала на необхідності зміцнювати оборону ЄС («ми всі за одного, один за всіх»). Євросоюз видно прокинувся щодо власної ролі: К. Каллас зазначила «невідкладну потребу відновити європейську суб’єктність», а Мерц попередив, що навіть США «не зможуть самі утримувати» світовий порядок.
По-друге, виступи показали, що Захід дедалі менше лякається росії: з одного боку, війна з рф залишається центральною темою (зокрема, Макрон сказав, що «Європа безсмертна» лише якщо не забуде про Україну), з іншого – цей страх уже «стимулюючий», а не паралізуючий. Це відображає думку багатьох оглядачів: після кількох років війни європейці готові не лише продовжувати санкції (навколо річниці вторгнення очікується новий пакет обмежень), а й розглядати агресію кремля як надалі дискутовану проблему.
По-третє, Важливим підсумком конференції стала підготовка до 20-го пакету санкцій ЄС, який планується ухвалити до 24 лютого 2026 року. Цей пакет обіцяє бути надзвичайно болючим для рф, оскільки він б’є по залишках енергетичного доходу та критичному експорту.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»