Росія має на меті до 1 квітня окупувати всю Донецьку область. Така інформація з’явилася в українських ЗМІ. Водночас співрозмовники видання, яке оприлюднило цей прогноз, не вважають таке завдання реалістичним. Яких подій варто очікувати на фронті в найближчі тижні та до чого прагнутиме противник?
Завдання захоплення всієї Донецької області справді є принциповим для режиму путіна – аби заявити хоча б про якусь «перемогу» у війні, прив’язавши її до так званого «визволення Донбасу». Ключовою метою на цьому шляху є захоплення Слов’янська та Краматорська – останньої великої донбаської агломерації, яка повністю контролюється Силами оборони України. Для досягнення цієї мети росіянам необхідно виконати низку послідовних завдань.
По-перше, остаточно захопити Покровськ і Мирноград. Цю мету противник ставив перед собою ще у 2024 році. Надворі вже 2026-й, однак бої за обидва населені пункти досі тривають. У Покровську українські війська утримують позиції на північ від залізниці, яка розділяє місто на північну та південну частини. Зберігається присутність наших сил і в Мирнограді – попри вкрай складну ситуацію із забезпеченням, яке фактично тримається на дронах.
Наразі ворог намагається обійти Покровськ із заходу, щоб зайти та закріпитися в Гришиному – населеному пункті, розташованому приблизно за 10 км від міста. Також росіяни ведуть бої за Родинське (на північ від Покровська) та намагаються наступати на Білицьке – місто ще північніше Родинського, розташоване на трасі Т-0515, яка веде у напрямку Покровська та Мирнограда.
Захоплення Гришиного остаточно переріже трасу Е-50, що веде до Павлограда, а падіння Білицького або Родинського «закриє» трасу Т-0515. Усе це суттєво ускладнить логістику Покровсько-Мирноградської агломерації та зробить її оборону вкрай складним завданням – зважаючи на те, що й зараз вона ведеться на межі можливого. Лише після захоплення Покровська та Мирнограда ворог зможе розпочати охоплення Костянтинівки – міста, яке є південною брамою до Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Північно-східною брамою до неї є Лиман, який став важливою ціллю для противника після відходу Сил оборони від Сіверська. Третім можливим напрямком наступу на Слов’янськ раніше розглядався вектор Куп’янськ – Борова – Ізюм на Харківщині. Однак на цьому напрямку росіяни зазнали поразки, програвши другу битву за Куп’янськ і не зумівши захопити важливий логістичний хаб Куп’янськ-Вузловий.
Скільки території України окупувала росіяСтаном на середину грудня 2025 року площа окупованої рф території України становить 115,9 тис. кв. кілометрів. Це майже вчетверо більший за територію Бельгії та усемеро більший за площу Пекіну. Детальніше – на інфографіці.
Отже, щоб лише розпочати наступ на Слов’янськ і Краматорськ, росіянам необхідно завершити бої за Покровськ і Мирноград, просунутися до Костянтинівки та захопити її, взяти Лиман, і лише після цього думати про Слов’янсько-Краматорську агломерацію, яка сама по собі є потужним укріпленим районом. Тільки після її захоплення росія зможе заявляти про фактичний контроль над більшою частиною Донецької області.
Чи здатна росія виконати це завдання? Теоретично – так. Однак ключове питання полягає в часі. З огляду на темпи наступу та масштаби втрат дедлайн захоплення всієї Донеччини до 1 квітня 2026 року виглядає абсолютно нереалістичним. Не можна навіть виключати, що у квітні 2026-го бої за Покровськ і поблизу Лимана все ще триватимуть.
Другим важливим напрямком залишається Запорізька область. Тут противник досяг значно більших територіальних здобутків, просунувшись за останні півтора року від Вугледара та Курахового до стику Запорізької, Донецької й Дніпропетровської областей, а також розпочавши наступ у східній частині Запорізької області.
Зокрема росіяни зайшли в Гуляйполе та ведуть бої за цей населений пункт. У разі його захоплення противник зосередить зусилля на Оріхові, намагаючись просуватися до міста як з півдня, так і зі сходу – з боку Гуляйполя.
Успіх під Оріховом створить безпосередню загрозу для Запоріжжя. Вона існує і зараз, адже ворог уже наблизився до міста з півдня, просуваючись уздовж дороги Харків – Сімферополь, яка на цій ділянці проходить паралельно руслу колишнього Каховського водосховища.
«Сіра зона», в якій фіксується присутність російських військ, уже обійшла Степногірськ – населений пункт, розташований приблизно за 25 км по прямій від Запоріжжя. Водночас головною загрозою для обласного центру наразі є не сухопутний штурм, а постійні обстріли, які дедалі частіше здійснюються за допомогою дронів. Якщо ж противник досягне успіху під Гуляйполем, а згодом і під Оріховом, ризики для Запоріжжя зростуть кратно. І хоча такий сценарій нині не є неминучим, вважати його неможливим не варто.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»