Справа Укргазбанку: підприємцю не скасували підозру

Читать на русском
Дві судові інстанції відмовили в задоволенні скарги захисника підозрюваного бізнесмена на повідомлення про підозру
фото: «Слово і діло»

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила в скарзі на повідомлення про підозру, оголошене фізичній особі-підприємцю Димитрію Козаку, якого підозрюють у причетності до справи колишнього голови Національного банку Кирила Шевченка про заволодіння понад 206 млн грн Укргазбанку, коли він був головою правління установи.

Таке рішення 11 січня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, 5 грудня 2023 року антикорупційний суд відмовив у задоволенні скарги Козака на повідомленні про підозру. Сторона захисту подала скаргу на це рішення.

«Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 – без змін», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП оновили підозри ексголові Нацбанку Кирилу Шевченку та іншим фігурантам. Тепер їх підозрюють у створенні злочинної організації та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Сам Шевченко перебуває в розшуку.

За версією слідства, керівництво Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, забезпечило підробку низки документів. Згідно з цими документами, 52 фізичні та юридичні особи нібито допомогли залучити до банківської установи клієнтів на обслуговування і за таку «допомогу» упродовж 2014–2019 років їм нараховано агентську винагороду на суму понад 206 млн гривень.

При цьому рахунки, на які виплачувалась винагорода, відкривались лише в Укргазбанку. Це забезпечувало членам злочинної організації можливість доступу, контролю та розпорядження вказаними коштами. Члени злочинної організації з числа працівників Банку мали можливість самостійного зняття коштів, як у касах Банку без осіб, на яких були відкриті ці рахунки, так і шляхом переказу коштів на інші рахунки.

У такий спосіб, зловмисники заволоділи грошима у сумі понад 206 млн грн. Одночасно було вчинено низку фінансових операцій для легалізації та маскування протиправного походження цих коштів. Гроші використовувались як для власного збагачення, надання «відкатів» керівникам державних суб'єктів господарювання за розміщення в банку значних сум коштів та фінансування іншої протиправної діяльності.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: