Справа Микитася: ексзаступнику начальника Генштабу не продовжили обов'язки

Читать на русском
Антикорупційний суд відмовився продовжити дію обов'язків колишньому посадовцю Генштабу, підозрюваного у справі екснардепа.
фото: Генштаб

Вищий антикорупційний суд відмовився продовжити дію обов'язків, покладених на колишнього першого заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України Ігоря Колесника. НАБУ і САП підозрюють його в причетності до справи екснародного депутата Максима Микитася про заволодіння коштами Міністерства оборони.

Таке рішення 2 січня ухвалив слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд застосував до Колесника запобіжний захід у вигляді 214 720 грн застави. На нього також поклали наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися із Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП просив продовжити дію цих обов'язків.

Втім суддя відмовив у задоволенні клопотання. На думку судді Ткаченка, діяння Колесника не містять ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, що виключає можливість існування події цього злочину. Також прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.

«У задоволенні клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного (Колесника – ред.) ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні – відмовити», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про нову підозру екснардепу Максиму Микитасю та іншим фігурантам. За версією слідства, у 2018 році Мініоборони уклало з підконтрольними Микитасю компаніями контракти на будівництво до 2021 року захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ на загальну суму орієнтовно 3 млрд грн. Частиною цих коштів екснардеп планував заволодіти. Проте зробити це йому заважали законодавчі обмеження, які дозволяли Міноборони сплачувати аванс у сумі лише 30% від річного обсягу робіт. З метою реалізації злочинного наміру Микитасю та його помічник шляхом залучення службових осіб вищого та старшого офіцерського складу ЗСУ забезпечили ухвалення змін до постанов Кабінету міністрів, які дозволяли перерахування авансу на будівництво у розмірі 80% від загальної вартості контрактів.

У результаті протягом листопада-грудня 2018 року на рахунки підконтрольного депутату товариства Міноборони перерахувало понад 307 млн грн. Втім, будівництво об'єкта, який мав би підсилити обороноздатність країни, фактично не розпочали, а виділені кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: