Спеціалізована антикорупційна прокуратура після 1 лютого скерує до суду обвинувальний акт стосовно олігарха Олега Бахматюка у справі про хабар колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.
До такої дати рішенням Вищого антикорупційного суду від 29 листопада сторону захисту обмежено в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повідомляє «Слово і діло».
«Встановити стороні захисту, а саме: підозрюваному (Бахматюку – ред.) та його захиснику, а також залученим захисникам, у випадку надання ними стороні обвинувачення документів, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК України, строк до 01.02.2024 включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до них», – ідеться в рішенні.
Раніше антикорупційні органи завершили розслідування стосовно Бахматюка.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»