ВАКС знову продовжив арешт Насірова, але зменшив його заставу

Вищий антикорупційний суд продовжив до 7 січня строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в одержанні 722 млн грн неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка. Водночас йому зменшили заставу до 120 млн грн.

Таке рішення 9 листопада ухвалив ВАКС, повідомляє прес-служба суду.

Як відомо, антикорупційний суд продовжив арешт Насірова, але зменшив йому заставу з 261 до 130 млн грн. Прокурор САП просив продовжити арешт ще на два місяці.

«9 листопада колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП та продовжила строк тримання під вартою ексголові ДФС України до 7 січня 2024 року. Як альтернативу суд установив заставу у розмірі 120 780 000 грн», – інформує ВАКС.

Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.