Політика умиротворення росії, яку Захід проводив після анексії Криму, привела до тієї точки, в якій зараз перебуває Україна та весь світ – до повномасштабної агресії та ризику ядерної ескалації. Але більшість світових лідерів того часу, які зараз уже у відставці, відмовляються визнавати помилковою свою слабку реакцію на дії росії та політику щодо безпеки України. Яскравий приклад – Барак Обама, який нещодавно заявив, що у Криму в 2014-му все було «не так однозначно». Хто ще з колишніх лідерів «гне свою лінію», пропонує згадати «Слово і діло».
Колишній президент США Барак Обама наприкінці червня дав інтерв'ю CNN, де оцінив події 2014 року в Україні. (Інфографіка в кінці публікації)
Політик заявив, що Україна тоді «не була тією країною, про яку ми говоримо сьогодні». «Є причина, чому не було збройного вторгнення до Криму. Тому що в Криму було багато російськомовних людей і там існувала певна симпатія до російських поглядів. Навіть у Раді тоді були прихильники росії. Українська політика була складнішою», – сказав він.
За словами Обами, він та ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель «залучили багатьох інших європейців, які тоді були в паніці, щоб ввести санкції та не дати путіну продовжити вторгнення на Донбасі та на решті території України».
В Україні слова експрезидента жорстко розкритикували. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що путін багаторазово доводив, що захопив територію України саме військовим шляхом.
Михайло Подоляк, у свою чергу, заявив, що сучасний російський авторитарний режим є відображенням «специфічної довоєнної західної політики»: «Може, настав час почати визнавати критичні помилки, а не вигадувати нові виправдання?».
Меркель, яку захищає Обама, після початку повномасштабної війни також не визнала своїх помилок. У своєму першому після звільнення з посади канцлера інтерв'ю вона заявила, що «дипломатію не можна вважати помилкою лише тому, що вона не увінчалася успіхом». «Тож я не розумію, чому я мушу говорити, що це була помилка, і не вибачатимуся», – зазначила вона.
Ексканцлерка також коментувала блокування вступу України до НАТО у 2008 році. «Не можна було просто сказати: «Добре, завтра ми візьмемо Україну до НАТО». То була не та Україна, яку ми знаємо сьогодні. Вона не була міцною демократією… По-друге, я була впевнена, що путін не дав би цьому статися», – вважає Меркель.
Крім того, Меркель говорила, що Мінські угоди «були спробою дати час Україні»: «Вона також використала цей час, щоб стати сильнішим, як ви можете бачити сьогодні». Ця заява викликала дуже бурхливу реакцію у росії.
Позицію Меркель щодо Мінських угод поділяє і колишній президент Франції Франсуа Олланд: «З 2014 року Україна посилила свій військовий потенціал. Справді, українська армія значно відрізняється від тієї, що була у 2014 році. Вона краще навчена та оснащена. Заслуга Мінських угод у тому, що вони надали українській армії таку можливість».
Окрім Меркель та Обами, колишній британський прем'єр Девід Кемерон намагався виправдатися за слабку реакцію на анексію Криму: «Вторгнення – до Європи, практично на поріг НАТО. Що мені лишалося? Адже я витратив роки, розвиваючи відносини з цією людиною (з володимиром путіним – ред.)».
На їхньому фоні виділяється колишній президент США Білл Клінтон, чий підпис стоїть під Будапештським меморандумом. Він сказав, що шкодує про свою роль у ядерному роззброєнні України – інакше росія утрималася б від повномасштабного вторгнення.
«Я відчуваю особисту причетність, бо я змусив їх погодитися на відмову від ядерної зброї… Вони боялися віддати її, бо думали, що це єдине, що захищало їх від експансіоністської росії. Путін, коли побачив нагоду, порушив угоду і спочатку захопив Крим. І я через це почуваюсь жахливо, тому що Україна є дуже важливою країною», – сказав Клінтон.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, що колишній президент США Дональд Трамп говорив про повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Також ми писали, у чому суть «мирних ініціатив» щодо припинення війни в Україні, запропонованих за кордоном.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»