Ключові події в історії Криму з 1991 року

Сьогодні складно повірити, що всього рік тому, в перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, переговірники від офіційного Києва були готові відкласти кримське питання на півтора десятка років. Після низки ключових проміжних перемог України питання звучить інакше:як саме буде повернуто півострів – військовим чи військово-дипломатичним шляхом. Що говорити про інші події, що відбулися в Криму раніше: багато з них стерлися з пам'яті та вимагають детальної реконструкції. «Слово і діло» пропонує згадати ключові події, пов'язані з Кримом – з 1991 року і до наших днів, щоб зрозуміти, чому і яким чином Україна опинилася в нинішній точці протистояння з рф.

1991 – 2001

Одна з основних подій кримської історії – 1 грудня 1991 року. У той день на референдумі за незалежність України понад половина жителів Криму і Севастополя – 54,19% та 57,07% відповідно – підтримала незалежність. Крим залишився у складі незалежної України.

Вперше відкрита війна між Україною і Росією могла вибухнути вже на другому році незалежності нашої країни – в 1992 році. З 1992 по 1994 роки навколо Чорноморського флоту колишнього СРСР назрівала неабияка криза, оскільки рф не збиралася поступатися кораблями Україні. Найгостріша фаза кризи сталася в липні 1992 року, коли через повстання на сторожовому катері СКР-112 українська та російська армії ледь не зіткнулися у відкритому збройному протистоянні.

9 червня 1995 року Україна і рф уклали угоду, згідно з якою росія отримувала 82% ЧФ СРСР, а Україна – 18%. Керівництво України обміняло бойові кораблі на прощення боргів за газ – фокус, який Кремль надалі проверне ще не раз.

У 1996 році на російських військових базах в Криму могли поставити хрест – Конституцією України було категорично заборонено розташування будь-яких іноземних військових баз на території України, і про жодні винятки для росії не говорилося.

Але вже в 1997 році, в травні, під тиском рф було укладено угоду, в якій заради «дружби з росією» флоту і військовим росіян було дозволено перебування в Криму до 2017 року.

Наступне загострення в Криму між Україною і росією відбулося у 2001 році – під час військових навчань був випадково збитий російський авіалайнер Ту-154М, що перебував всього лише у 260 км від зони військових навчань. Ситуація, що цікаво, сталася під час спільних військових навчань України та росії.

2001 – 2014

Минуло всього два роки після загибелі Ту-154М, і на території півострова знову ледь не вибухнув конфлікт. Цього разу росія висунула претензії на український острів Тузла, росіяни навіть почали зводити насипну дамбу до острова зі свого боку. Тоді будівництво дамби зупинили за 102 метри від лінії держкордону України; переконавшись, що Київ налаштований дати відсіч – зокрема, у прикордонників і військових був прямий наказ на відкриття вогню в разі перетину росіянами кордону, що пізніше визнавав колишній президент Леонід Кучма – Москва була змушена піти на переговори, хоча претензій з приводу Тузли так і не зняла.

Наступна віха в історії Криму – так звані «Харківські угоди», підписані урядом Миколи Азарова під час президентства Януковича-втікача. Ці угоди продовжували термін перебування флоту і баз рф в Криму до 2042 року і фактично, заклали основу для подій 2014 року, більшу частину українських чиновників, які були причетні до їх розробки та підписання з боку України, сьогодні підозрюють у державній зраді.

20 лютого 2014 року російські окупанти почали захоплення Криму.

28 лютого Верховна Рада України не підтримала впровадження воєнного стану: ситуація на довгий час буквально зависла в повітрі. Українські війська чинили епізодичний опір, багато офіцерів і солдатів і зовсім перейшли на бік росіян.

16 березня 2014 року росія провела в Криму під дулами автоматів так званий «псевдореферендум», на якому більшість жителів півострова і Севастополя нібито висловилися за приєднання до рф. У відповідь на це Генеральна Асамблея ООН 27 березня прийняла резолюцію про підтримку територіальної цілісності Криму. Весь цивілізований світ визнає територію Криму окупованою і не заперечує її приналежність Україні.

2014 – 2023

Наступне загострення між Україною і росією, пов'язане з Кримом, відбулося у 2018 році. Російські війська захопили в Керченській протоці 2 бронекатери, буксир ВМС України, а також їхні екіпажі, які перекидалися в Азовське море. Кораблі та людей вдалося повернути вже після того, як президентом став Володимир Зеленський.

У 2021 році була затверджена Стратегія деокупації Криму. Кримських татарів, караїмів і кримчаків визнали корінними народами півострова, була створена «Кримська платформа» – база для мирної деокупації півострова. Однак після повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року все частіше звучить версія про військовий шлях визволення півострова як єдино можливий.

Повернувши півострів, ми відновимо мир: звернення Зеленського у День спротиву окупації КримуУкраїна зможе відновити мир, повернувши Крим та звільнивши півострів від російської окупації. 26 лютого 2023, 14:24

Станом на 2023 рік українські військові зазначають, що звільнити півострів можна і потрібно; росія, зі свого боку, загрожує Україні та західним країнам – аж до застосування ядерної зброї, – якщо ЗСУ спробують зайти до Криму, проте ці загрози не сприймаються ані Києвом, ані союзниками.

Колишній командувач військами США в Європі, генерал Бен Годжес припустив, що півострів може бути деокупований вже до кінця 2023 року, якщо ЗСУ отримають необхідну зброю. Водночас низка західних експертів припускає, що деокупація Криму, де росіяни укріплювалися протягом дев'яти років, може стати кровопролитною і тривалою справою, окремою масштабною кампанією. Проте, це не применшує рішучості Києва вигнати загарбників з української території та звільнити Крим від дев'ятирічної окупації.