Справа Довбенка: стосовно фігуранта проведуть заочне розслідування

Читать на русском
Антикорупційний суд розглянув і задовольнив клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.
Олексій Коронський

Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на проведення заочного розслідування стосовно підозрюваного Олексія Коронського, якого НАБУ і САП розшукують у справі махінацій з арештованим та переданим в управління Національного агентства з менеджменту та розшуку активів (АРМА) майном.

Таке рішення 6 лютого ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

«Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000000639 від 11.05.2019 стосовно (Олексія Коронського – ред.) підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України», – йдеться в рішенні.

В ухвалі не вказується прізвище підозрюваного, проте, за інформацією «Слово і діло», йдеться про Коронського. Раніше ВАКС заочно взяв його під варту.

Нагадаємо, раніше НАБУ та САП повідомили про підозру організатору розтрати заарештованого та переданого в управління АРМА майна вартістю понад 485 млн грн юристу Андрію Довбенку. Йому повідомили про підозру заочно, оскільки його місцезнаходження не було встановлено.

За даними прокуратури, організатору злочину-власнику низки юридичних компаній інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, год. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

До цього НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові АРМА Антону Янчуку та іншим у махінаціях із заарештованим майном.

Як стверджують в НАБУ, арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання судових рішень. Посадовці АРМА, своєю чергою, готували обґрунтування, що такими активами важко управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість. В подальшому майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». В свою чергу представники держпідприємства, учасники-змови, організовували торги у такий спосіб, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.

НАБУ та САП здобули докази щонайменше чотирьох епізодів такої протиправної діяльності упродовж 2019 року.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: