Справа Шевченка: Апеляція ВАКС заарештувала члена правління Укрексімбанку

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала члена правління Укрексімбанку Олександра Ігнатенка з альтернативою 40,2 млн грн застави. Його підозрюють у причетності до заволодіння 206 млн грн Укргазбанку, коли Ігнатенко обіймав там посаду.

Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС.

У суді не зазначають прізвище підозрюваного, проте, за інформацією «Слово і діло», йдеться про Ігнатенка. Раніше суд йому визначив просто 40,2 млн грн застави без тримання під вартою.

«За результатами розгляду колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу захисників, а скаргу прокурора – задовольнила частково. Апеляційна палата постановила нову ухвалу, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 40 192 200 грн застави. Рішення набрало законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає», – інформує суд.

У разі внесення застави на Ігнатенка покладуть наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у справі та свідками, а також здати на зберігання закордонні паспорти.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові НБУ Кирилу Шевченку та іншим посадовцям Укргазбанку. Самого Шевченка оголосили у розшук. За версією слідства, він, перебуваючи на посаді спочатку першого заступника, а згодом голови правління Укргазбанку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використав її для розкрадання грошових коштів.

З цією метою службові особи банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісячно незаконно виплачував «винагороду» цим особам.

Слідством встановлено, що впродовж 2014-2019 років за цією схемою 52 фіктивним агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн грн. Псевдопосередниками ж виявилися фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи. Більшість із них зареєстрували виключно для участі у наведеній схемі: після отримання коштів ці суб'єкти припиняли свою діяльність, і не здійснювали іншої активності, крім зазначеної у фіктивних актах виконання послуг.