Останній тиждень курс долара в обмінниках не лише припинив зростати, а й навпаки почав знижуватися до офіційного курсу НБУ. Наразі придбати американську валюту можна в середньому за 39,7 грн/долар, хоча ще на початку місяця обмінники пропонували на гривню дорожче. Чому долар почав падати та чи зберігатиметься ця тенденція надалі, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Як за тиждень змінилась ситуація з курсом долара
21 липня Національний банк України підвищив офіційний курс долара на 25% – до 36,6 грн/долар. Після цього, відповідно, відбулося різке зростання долара і в обмінниках.
Уже 29 липня НБУ заборонив пунктам обміну валют виставляти курс на табло. Як зазначали у регуляторі, у роботі обмінників з'явилися негативні тенденції, що почали штучно підвищувати готівковий курс.
Але за тиждень попит став потроху вичерпуватися, а ситуація – стабілізовуватися.
Після 29 липня курс долара в обмінниках почав дещо падати, а 3 серпня навіть дійшов до 39,2 грн за долар, але вже буквально наступного дня знову зріс.
Кілька днів гривня загалом зміцнювалась, однак сьогодні від ранку спостерігається знову падіння.
Що стало ключовим у падінні курсу долара
На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, ключовим фактором зниження курсу долара все ж стало зменшення паніки.
«Мені здається, вдалося задовольнити частину попиту на валюту. Варто додати сюди і можливість безготівкової купівлі валюти на депозит – частина людей обирає цей варіант, адже це дешевше за готівковий курс», – пояснив він у коментарі «Слово і діло».
Із 21 липня Нацбанк дозволив банкам продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн в еквіваленті.
За словами експерта, нині готівки в обмінниках стало більше – передусім в банківських, адже комерційні банки можуть обмінювати безготівкову валюту на паперову й продавати населенню в більших обсягах.
А от заборону виставляти курс для небанківських обмінок Демків вважає нестандартним ходом.
«Ефект від такого ходу, якщо й буде, то з часом», – додав експерт.
Економіст Борис Кушнірук вважає, що не варто цілком пов’язувати заборону показувати курс і падіння долара.
«Питання в тому, що завжди такі підвищення курсу мають маятникову тенденцію – тобто спочатку вони дуже суттєво підіймаються, а потім опускаються, але все одно курс залишається вищим, ніж був до цього «маятника». От зараз курс не зупинився на рівні 38 грн/долар, а на рівні близько 40 грн. Курс зробив маятниковий стрибок вгору, а потім вийшов на новий рівень», – пояснив експерт у розмові зі «Слово і діло».
Безперечно, за його словами, є фактори, які можуть спровокувати те, що маятник з верхньої точки дещо опустився.
«Для мене очевидно, що є фундаментальні причини, які загалом створюють загрозу стабільності національної валюти. Це війна, і у зв’язку з цим, – негативний платіжний баланс (пропозиція іноземної валюти на внутрішньому ринку менша ніж попит на неї, – Ред.) та емісія центрального банку», – зазначив Кушнірук.
Єдиний вимушений крок: чому НБУ вдається до активної емісії гривні та які можуть бути наслідкиЧому НБУ вдається до активної емісії гривні та які наслідки цього можуть бути в довгостроковій перспективі, читайте у матеріалі.
Як раніше НБУ міг регулювати ситуацію на готівковому ринку, враховуючи, що безготівковий був на порядок вищим? Економіст пояснив, що банки мали можливість вийти на міжбанк, купити іноземну валюту, завести готівку чи взяти у НБУ і продати її в обмінний пункт, тим самим майже зрівнюючи курс безготівковий і готівковий.
«Зараз так це не працює, адже зараз у Нацбанку фізично немає можливості завозити готівковий долар, наприклад, літаками. НБУ має обмежені можливості для того, щоб у ринковий спосіб регулювати ті коливання готівкового долара, які є», – зазначив Кушнірук.
Щодо того, як далі розвиватиметься ситуація з курсом долара, робити прогнози складно. В умовах війни велике значення має також поведінка населення, зокрема, панічне скуповування валюти.
«Якщо різниця між офіційним курсом та готівковим залишатиметься великою, то це стимулюватиме валютний туризм, передусім у банків. В такому випадку я** не виключаю додаткових жорстких мір від НБУ**, наприклад, готівкові валютні інтервенції», – вважає Михайло Демків.
Економіст Борис Кушнірук зауважив, що фактор поведінкової економіки існує, але не треба забувати і про фундаментальні фактори.
«Якщо вони грають негативно, то завжди буде фундаментальна причина, чому здійснюється тиск на курс національної валюти. Об’єктивні фактори впливають на те, що гривня і далі буде перебувати під курсовим тиском. Тобто, зараз забезпечити стабільність національної валюти практично неможливо. Звісно, позитивні новини з фронту можуть покращити ситуацію, не відбувається така скупка валюти», – резюмував він.
Нагадаємо, раніше ми розбирали, чому НБУ підняв офіційний курс та якими можуть бути наслідки.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»