Простирадла дряпають руки, а через миючі засоби злазить шкіра. Від важких матраців і 6-8 годинного прибирання болить спина й ноги – такі будні покоївок в готелях. Великі мережі супермаркетів теж беруть на роботу українок, але лише на склад чи для розкладання товарів. Можна ще працювати на кухні в кафе/ресторані або глядіти літніх людей. На яку роботу можуть розраховувати українки в Німеччині – в матеріалі Олександри Суботіної.
Українки, що виїхали з дітьми, втікаючи від війни, можуть розраховувати лише на погодинну чи сезонну роботу в Німеччині. Незважаючи на офіційний дозвіл на працевлаштування (згідно з §24 Закону про правовий статус іноземних громадян – українці є втікачами від війни, тому отримують дозвіл при в’їзді, а не через 6 місяців, як біженці), для того, щоб підтвердити свій диплом про вищу освіту навіть із знанням мови потрібні час та бюрократичні перевірки. Приміром, щоб працювати з дітьми у дитсадку чи в школі, крім медогляду та інформації про щеплення, які мають бути визнані в ЄС, шукач повинен отримати дозвіл поліції та запрошення від регіонального освітнього відомства (кожна земля, як область в Україні, має своє відомство).
Приплив українських біженців може зменшити нестачу робочої сили в єврозоні – ЄЦБУ Європейському центральному банку заявили, що приплив українських біженців до єврозони допоможе послабити напруженість на ринку праці та зменшити нестачу робочої сили.
Для лікарів ситуація ще складніша. Знадобиться мінімум два роки інтернатури та високий рівень знання німецької мови (С1-С2), щоб скласти іспит на право працювати лікарем. Тоді як медсестрам пощастило більше: вони можуть почати працювати через пів року, якщо володіють розмовною німецькою мовою та пройдуть стажування у клініці.
Неофіційно у соціальних службах (Landrazant – ред.) кажуть, що вони зацікавлені лише у не кваліфікованих кадрах: прибиральниці, покоївки в готелі, робітники в пекарні чи на заводи, сезонні робочі на ферми. Такі роботодавці готові виплачувати зарплату працівникам та платити податки. Тоді як з дипломованими працівниками багато мороки – потрібно визнати документи про освіту, їх фах, скласти мовний іспит. Тому німецьким роботодавцям простіше працювати з німецькими випускниками ВНЗ без досвіду роботи, ніж інтегрувати українців.
– Коли у 2015-2016 до нас прийшли сирійці та африканці, ми знали, що ці біженці приїхали на довго і вони готові на будь яку роботу. Тому проблем не виникало. Українки ж хочуть роботу за дипломом, лише 5% погоджується на сезонну чи низькокваліфіковану роботу. І звичайно, ми не знаємо, чи вони тут на довго. Роботодавцю не вигідно брати людину на місяць-два, – каже соціальний працівник Анна.
Те, що компанії охоче беруть працівників, якщо вони залишаться, підтверджують і колишні біженці. Семіра приїхала в Німеччину 20 років тому з Сербії, весь цей час вона працює в одному і тому ж готелі в Мюнхені. Каже, жінок запросили працювати в цей готель, якщо вони залишаться на кілька сезонів. Мова значення не мала, головне була відповідальність, пунктуальність та працьовитість. Жінка народила тут трьох дітей, але навіть не закінчила школу. Мову вона вчила сама.
Марина приїхала разом з сином у травні. До цього вони жили майже два місяці у родичів в Польщі.
– Ми приїхали під Штутгарт, бо нам пообіцяли роботу – збирати полуницю, вишні, яблука. А ще господар надає нам безкоштовне житло до жовтня поки я працюю на фермі.
Жінка розповідає, що їй пощастило: вона отримує за годину роботи 7 євро. На інших фермах обіцяли платити лише 5 євро за годину. За 8-годинний робочий день вона може заробити 56 євро.
Де краще – за кордоном чи вдома: українські біженці дали оцінку різним сферам життяУкраїнські біженці, перебуваючи за кордоном, найбільше оцінили український графік роботи магазинів, діджиталізацію послуг та співвідношення ціни та якості у сфері краси. Докладніше – на інфографіках.
Олена приїхала ще в березні з двома доньками. Вона та ще 3 черкащанки влаштувалися працювати в готель (жінка просить не згадувати його назву). За годину роботи їм обіцяли 12 євро.
– Нас взяли на контракт, тобто офіційно з медичним страхуванням і відрахуваннями для пенсійного фонду. Через це я отримую по факту лише 9 євро 80 центів за годину. Решта йде на податки. В місяць маю 1200 євро, але працюю лише з одним вихідним на тиждень.
Каже, що ще частина грошей йде на ліки. Через важкі матраци, які доводиться перестилати щодня, болить спина і ноги. Накрохмалена білизна дряпає шкіру, а хімічні засоби для прибирання, хоч є рукавички, все одно обпікають шкіру.
– Якби на моєму місці працював чоловік, він мав би більшу зарплату. За законом, чоловікам платять 15 євро за годину роботи. Тому жінка вигідно сидіти вдома з дітьми, або працювати неповний день. А працюють чоловіки. Але наші чоловіки залишилися вдома. Ми собі такої розкоші дозволити не можемо.
Офіційно правоохоронні органи Німеччини рекомендують влаштовуватися на роботу за контрактом і мати дозвіл. Українці його отримують одразу по реєстрації в Ратхаусі (міськраді – ред.) За нелегальну роботу виписують штрафи як за порушення законодавства про працю, так і за безпідставне отримання соціальної допомоги, якщо її надають. Крім того, працівники можуть отримувати виплати на кожну неповнолітню дитину, до 219 євро на місяць.
З червня питанням працевлаштування українців почали займатися так звані Біржі праці (Jobcentr – ред.). Наразі триває передача документів від Соціальних служб. Jobcentr опікуватиметься також визнанням дипломів, мовними курсами та пошуком пропозицій для шукачів роботи. Так німецькі чиновники планують зменшити кількість українців, що отримують соціальну допомогу. Адже вони втрачають право на неї, щойно отримують зарплату вище 450 євро.
Олександра Суботіна, спеціально для «Слово і діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»