Національний банк України скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки продають готівкову валюту, а також на курс, за яким списують з рахунків клієнтів кошти у гривні, якщо вони розраховуються гривневими картками за кордоном. Раніше курси за відповідними операціями не мали відхилятися від офіційного більше, ніж на 10%. «Слово і діло» разом з економістами розбиралося, що далі відбуватиметься на ринках та чи повторяться проблеми 2014-2015 років.
Нововведення від НБУ: як обґрунтовують обмеження
З 21 травня Нацбанк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам.
Також обмеження скасували на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном.
Як пояснюють у регуляторі, зняття обмежень має поліпшити умови роботи легальних суб’єктів ринку.
«Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій. Усе це зробить валютний ринок стійкішим та сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у його готівковому сегменті», – зазначив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Натомість незмінними залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Тобто, банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти за курсом в діапазоні від офіційного курсу (29,25 грн/дол) до офіційний курс +1% (29.54 грн/дол).
У НБУ наголосили, що більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери.
«Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів», – пояснили у регуляторі.
Крім того, Національний банк тимчасово зменшив щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків, відкритих в українських банках – до 50 тис. грн в еквіваленті (раніше було до 100 тис. грн).
«Це дасть змогу знизити ризики непродуктивного відпливу капіталу, зменшити можливості для спекуляцій та обходу валютних обмежень, а отже, – захистити міжнародні резерви України», – вважають у НБУ.
Водночас громадяни і надалі зможуть знімати за кордоном готівку з валютних рахунків, відкритих в українських банках, у межах щоденного ліміту в 100 тис. грн.
Також для банків встановили ще кілька обмежень:
- заборонили переказувати кошти для надання кредитів нерезидентам (крім фінансових установ);
- заборонили надавати кредити юридичним особам у національній валюті для погашення кредитів в іноземній валюті;
- заборонили змінювати валюту виконання кредитних договорів, укладених з юридичними особами (крім банків), з іноземної валюти на гривню.
Це має мінімізувати непродуктивний відтік капіталу та зберегти золотовалютні резерви на достатніх рівнях.
Чи сповільниться зростання курсу? В НБУ вважають, що так
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук вважає, що міжбанківська конкуренція сприятиме уповільненню зростання курсу інвалюти після скасування НБУ обмеження курсу на продаж валюти.
«Банки не обов'язково продаватимуть по 37 грн/дол. Конкуренцію на цьому ринку ніхто не скасовував. Якщо умовно, Приват продаватиме по 37 грн/дол, а інший банк – по 35 грн/дол, можна навіть дистанційно відкрити картку в цьому іншому банку, перевести на неї кошти, закинути її в телефон та користуватися», – зазначив він.
Ніколайчук також спростував інформацію про те, що банки купують у експортерів валюту по 29,25 грн/дол. За його словами, експортери продають її за міжбанківським курсом, який перебуває ближче до верхньої межі.
Якими можуть бути наслідки від нововведень НБУ – думки експертів
Економічний експерт Олександр Хмелевський вважає, що вже в перший день війни Національний банк зупинив роботу валютного ринку. Курс гривні до долара зафіксований на рівні 29,25 грн. за долар, а комерційні банки не мали права купувати валюту нижче офіційного курсу і продавати дорожче ніж +10%, тобто 32,18 грн за долар.
«Банкам було заборонено продавати готівкову валюту фізичним особам. Крім того, була запроваджена ще ціла низка обмежень на операції з валютою. Такі заходи Нацбанку суттєво стримали девальвацію гривні, зберегли валютні резерви та обмежили відтік валюти за кордон», – зазначив експерт у розмові зі «Слово і діло».
Тим не менше, 14 квітня Нацбанк дозволив комерційним банкам продавати валюту фізичним особам, проте продовжували діяти обмеження щодо курсу, зазначив Хмелевський.
«Нацбанк скасував заборону на продаж готівкової валюти, оскільки за час дії заборони, банки купили чималі обсяги готівки і не мали можливості її використовувати. Скасування заборони розвантажило каси банків від зайвої готівки та дозволило банкам більш ефективно використовувати кошти», – пояснив експерт.
Проте, пункти обміну валют, купували та продавали готівкову валюту за курсами, які значно відрізнялися від тих меж, які встановив Нацбанк.
«У цих умовах банки виглядали не конкурентоспроможними порівняно з обмінниками. Проте, замість того, щоб навести лад в роботі обмінників, Нацбанк скасував з 21 травня обмеження курсу продажу готівкової валюти комерційними банками», – розповів Олександр Хмелевський.
За його словами, ріст курсу в обмінних пунктах, який спостерігався останніми днями, власне й пояснюється тим, що в обмінних пунктах очікували на таке рішення Нацбанку.
«На жаль, такі дії Нацбанку будуть мати негативні наслідки для економіки. Адже тепер ми будемо мати два курси – один для підприємств, інший для фізичних осіб, причому різниця між ними вже досягає 15%. Така різниця відкриває простір для різних тіньових схем та формування чорного ринку іноземної валюти», – вважає експерт.
Обмін валют за кордоном: поради від НБУНаціональний банк України рекомендує українцям, які мають намір евакуюватися за кордон, не вивозити з собою готівкову гривню. Краще внести її на свої карткові рахунки в Україні.
До того ж, за його словами, це сприятиме девальвації гривні та зростанню цін на товари. Розраховуючи ціни на імпортну продукцію, магазини тепер будуть закладати не офіційний, а готівковий курс. Врешті-решт, Нацбанк буде змушений відпустити валютний курс і для безготівкових операцій, вважає Хмелевський.
«Лібералізація валютного ринку в умовах війни є вкрай небезпечною. Адже зараз з метою покриття дефіциту Держбюджету, Нацбанк вдається до грошової емісії. Іншого виходу в нас немає. Тому скасування валютних обмежень призведе до конвертації грошової емісії у валюту та її виведення за кордон. Це ми вже спостерігали в 2014-15 роках, внаслідок чого гривня знецінилася утричі», – наголосив експерт.
Він припускає, що аналогічна ситуація може повторитися і зараз. Крім того така девальвація буде супроводжуватися черговим «банкопадом», адже в умовах значної девальвації капітал банків знецінюється, а переоцінка кредитного портфелю в іноземній валюті зростає.
Водночас фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків наголосив, що валютні обмеження ніколи не вводять від «доброго життя», це завжди вимушений крок.
«Нацбанк вимушений продавати валюту щоб вдовольнити частково попит на неї. З 24 лютого чистий продаж був 5 млрд доларів», – зазначив він у коментарі «Слово і діло».
За словами Демківа, внаслідок змін українці, що перебувають за кордоном, зможуть розраховуватися гривневими картами за менш вигідним курсом, який стає ближчим до курсу готівкового.
«Це суттєво зменшить «картковий туризм» – коли люди знімали готівку за кордоном й привозили її в Україну, щоб заробити на різниці курсів», – пояснив аналітик.
Водночас Демків вважає, той факт, що офіційний курс залишається незмінним,є позитивним для імпортерів (критичний імпорт). Але для експортерів та, зокрема, багатьох працівників ІТ така ситуація не на руку, адже вони можуть продати отриману ними валюту за курсом, який на декілька гривень нижчий за «вуличний», зазначив фінансовий аналітик.
Нагадаємо, Національний банк України повернеться до вільного обмінного курсу долара після того, як будуть виконуватися три економічні передумови.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»