2021 рік, що минає, запам'ятався двома потужними загостреннями з боку Російської Федерації, яка навесні і восени активно стягувала війська до українських кордонів. Під знаком можливої війни ми входимо і до 2022 року. Чого чекати далі?
Перше військове загострення біля кордонів із Україною Росія спровокувала у березні-квітні. Тоді під виглядом навчань Кремль почав стягувати до наших рубежів і в окупований Крим значні маси військ. Причому ешелони повзли навіть із таких регіонів Російської Федерації, що віддалені від нашої країни на тисячі кілометрів.
Весняне стягування військ у Росії пояснювали прагненням утримати Україну від гіпотетичного військового наступу на ОРДЛО. При цьому російські війська стягувалися не лише в регіони, що межують з окупованими районами Донецької та Луганської областей, а й, наприклад, у Воронезьку область, на Харківський напрямок, позначаючи загрозу флангового удару для українського угруповання сил ООС, зосереджену на Донбасі.
Водночас у Чорне та Азовське море увійшли десантні кораблі та катери ВМФ РФ, натякаючи на можливість висадки десанту на узбережжя Чорного та Азовського морів для створення сухопутного коридору до окупованого Криму. Йшлося про військову операцію в Херсонській області, для того, щоб захопити русло Північно-Кримського каналу та забезпечити безперебійне постачання дніпровської води до Криму. За оцінками Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, чисельність російських військ станом на кінець квітня в безпосередній близькості від наших кордонів склала 105 тисяч осіб.
Можливе вторгнення РФ в Україну: як Захід готовий відповісти на російську агресіюЧим Україні зможуть допомогти США, країни-члени ЄС та інші союзники у разі повномасштабного вторгнення Росії.
Деяка розрядка настала після квітневої бесіди між президентом США Джо Байденом та президентом Росії Володимиром Путіним, після чого Міноборони РФ заявило про завершення навчань. Очікуваного вторгнення не відбулося.
Але передгрозова атмосфера нікуди не зникла. 16 червня Джо Байден та Володимир Путін провели саміт у Женеві, результатом якого стало зняття обмежень на добудову російського газопроводу «Північний потік-2». Завершення будівництва, разом із низкою інших факторів, спровокувало «ідеальний шторм», що призвело до різкого зростання ціни на газ. При цьому Росія вдалася до певних форм шантажу, змушуючи європейських партнерів якнайшвидше сертифікувати та ввести в експлуатацію ПП-2.
Газопровід «Північний потік-2» пролягає в обхід території України. Його запуск завдає серйозного удару з енергетичної безпеки нашої країни і в майбутньому позбавляє український бюджет фінансових надходжень від транзиту російського газу українською ГТС.
Крім того, президент РФ Володимир Путін та експрезидент Дмитро Медведєв виступили в епістолярному жанрі, опублікувавши на офіційному сайті Кремля та в газеті «Комерсант» дві статті, присвячені українсько-російським відносинам. Причому стаття Путіна, що з'явилася 12 липня, була фактично списком територіальних претензій, що не могло не викликати побоювання.
Другий раунд загострення розпочався наприкінці жовтня-початку листопада та триває досі. Інформацію про російське вторгнення, що готується, почали поширювати авторитетні західні ЗМІ наприкінці жовтня.
Першим написало видання The Washington Post. З посиланням на джерела в американській розвідці зазначалося, що після навчань «Захід-2021» 41-а загальновійськова армія ЗС РФ не повернулася на місце постійної дислокації в Новосибірську, а об'єдналася з іншими військовими частинами неподалік кордонів з Україною. Зокрема, у районі міста Єльня. Крім The Washington Post, про вторгнення, що нібито готується, писали такі всесвітньо відомі видання, як Politico, Bloomberg, Foreign Policy. Нарешті, німецьке видання Bild, 4 грудня, опублікувало карту можливого вторгнення, яке мало закінчитися окупацією двох третин України.
Представники ГУР Міноборони спочатку впевнено відкидали повідомлення про стягування військ, а потім включилися до загального хору. Так, 21 листопада глава ГУР Кирило Буданов дав інтерв'ю виданню Military Times, в якому повідомив, що на січень-лютий 2022 року Росія планує широкомасштабне вторгнення на територію України. Цю інформацію пан Буданов також розширив картою з розташуванням російських батальйонних тактичних груп уздовж кордонів з Україною.
Станом на кінець листопада чисельність російського контингенту оцінювалася в 92-94 тисячі військовослужбовців. Наприкінці листопада-початку грудня стягування російських військ дійсно почалося. З'явилися численні фото- та відеодокази ешелонів з військовою технікою, що котилися до наших кордонів. За даними РНБО, у другій половині грудня чисельність російських військ, розміщених на глибині в 200 км від наших рубежів, оцінювалася в 122 тисячі військовослужбовців.
Наростаюча загроза війни призвела до нової розмови між Байденом і Путіним, 7 грудня. Втім, очікуваної деескалації, як це сталося навесні, ця розмова не принесла. Навпаки, російська сторона 17 грудня викотила США та НАТО ультиматум, вимагаючи як гарантії безпеки, заборонити подальше просування НАТО на Схід і вступ до Альянсу України, Грузії, Молдови та інших держав колишнього СРСР, які не встигли стати членами НАТО.
30 грудня очікується третя за останні три місяці розмова між Джо Байденом та Володимиром Путіним. Оскільки майбутня розмова відбудеться з ініціативи Кремля і багато в чому стосуватиметься ситуації навколо України, можна припустити, що йдеться про якесь звіряння годинника, перед новим раундом переговорів у форматі Росія – США. Ці переговори намічені на 10 січня 2022 року. Можливо, сторони вже мають попередні домовленості, які після Нового року залишається лише формалізувати.
Які це домовленості? Усі останні роки Росія наполягала на виконанні Мінських угод у існуючій вигідній для себе редакції. Прихильність до Мінська декларували європейські партнери України, включаючи США. Здається, що вимога виконати Мінськ-2 і буде основною умовою відведення російських військ від кордонів з Україною. Є ймовірність, що саме це «меню» буде покладено на новорічний стіл до Володимира Зеленського.
Невиконання цих вимог, швидше за все, означатиме подальше зростання напруженості на кордонах. Виконання – соціальний вибух усередині країни, аж до виникнення нового Майдану, який може призвести до повторення руйнівних подій 2014 року – критичного послаблення влади, нових проявів сепаратизму та появи на нашій території російських «миротворців». Ось на такій «розтяжці» Україна і входить до нового, 2022 року.
Денис Попович, спеціально для «Слова та діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»