З поняттям «патріот» в Україні з певного часу зі зрозумілих причин не жартують. З іншого боку, з таких же зрозумілих причин над ним все важче не жартувати. Що більше патріотизм монополізується однією політичною силою, яка, своєю чергою, монополізується її лідером, то двозначніше звучить позначення когось патріотом. Відразу виникає потреба уточнити: у якому сенсі? Чи не в образливому?
Віктор Медведчук теж нещодавно назвав себе патріотом і навіть засмутився, що це слово знецінюється. Загалом, так, якщо він патріот, то, звичайно, знецінюється до своєї протилежності.
Віддавати тему патріотизму на відкуп політикам, отже, неминуче дійти тези англійського Вольтера – Семюела Джонсона про патріотизм як останній притулок негідників. Французький соціолог Карін Клеман спробувала знайти патріотизм там, де йому й слід бути за визначенням: у низових структурах суспільства. Суспільство, щоправда, для цього вона обрала російське, причому у 2016-2017 роках, коли ще не схлинула хвиля екзальтації щодо відібраного Криму. Підсумком дослідження стала її книга «Патріотизм знизу: «Як таке можливо, щоб люди жили так бідно в багатій країні?» та заборона на в'їзд до Росії.
Крім більш точного розуміння того, що відбувається і може статися в країні, яка веде з Україною війну, у знахідках французької вченої є що почерпнути і для розуміння патріотизму українця, причому не в пафосно-публіцистичному сенсі, що набив оскомину, а в науково-ужитковому.
Не лише Медведчук: найвідоміші фігуранти проваджень про державну зрадуПроти кого в Україні порушували справи за фактом державної зради, дивіться на інфографіці «Слово і діло».
Клеман виявила кілька типів патріотизму. «Державні» патріоти займають позиції, які насаджують федеральні ЗМІ: треба говорити про хороше у своїй країні і менше нити. Всупереч поширеним уявленням про відносну прогресивність жителів Москви та Пітера, саме для них характерний такий вид патріотизму.
Є соціально-критичний, недержавний патріотизм, в основі якого прихильність до свого народу, а звідси сконцентрованість на проблемах справедливості, і таких, за спостереженням Карін Клеман, у Росії більшість. Вони дуже іронічно ставляться до пропаганди, а часом і жорстко критично, уряд і чиновників відверто не люблять, але на Путіна дивним чином їхня критика поширюється мало, бо він для них не стільки про державу, скільки про народ. Принаймні так було на момент дослідження, тобто вже чотири роки тому.
Також є «непатріотизм», характерний для політичних активістів та інтелігенції великих міст. Вони високо оцінюють абстракції на кшталт політичних свобод, яких на батьківщині не бачать, але перебільшують їхню роль на Заході. До різновиду «не-патріотизму» ставляться також локалізм: або гордість своїм містом чи регіоном у протиставленні ненависному центру, або розпач, відчуття животіння, покинутості центром та іншою країною та/або експлуатованості ними.
І окремий тип патріотизму за типологією Клеман це «відчужений» патріотизм, характерний для незаможних мешканців глибинки. Їхнє життя настільки тяжке, що їм не до високих почуттів до батьківщини. Що цікаво, при всій своїй простоті саме вони абсолютно несприйнятливі до різного роду ура-патріотизму.
І що особливо важливо у висновках французького соціолога, це те, що ідеологічній індокринації набагато легше піддаються люди, які легко оперують ідеями, а саме ті, хто не довіряє словам, оцінюють ситуацію за матеріальними проявами і в практичному застосуванні. Характерний приклад, коли пітерські інтелігенти висловлювали підтримку мультикультуралізму, але зізнавалися, що їм некомфортно у присутності мігрантів, прості робітники з Астрахані, які не вибирають слів при описі таких самих робітників із Середньої Азії, мають абсолютно позитивний досвід спільної роботи з ними, позбавлений будь-яких негативних конотацій.
У цих знахідках Карін Клеман можна знайти очевидні паралелі з нашою ситуацією, які допомагають краще зрозуміти реакції «глибинного» електорату. Очевидно, щоб не дивуватися щоразу результатам чергової виборчої кампанії, які у нас, на відміну від Росії, все ще мають сенс та наслідки, слід краще знати себе та свій народ. Зрештою, у цьому полягає послідовна патріотична позиція.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»