Від перестановки слів зміст не змінюється: як у Раді хочуть прибрати «общепит» із законодавства

Читать на русском

Чому із законодавства хочуть прибрати термін заклади громадського харчування та як це може вплинути на продаж алкоголю на розлив, читайте у матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

Народні депутати від фракції «Батьківщина» запропонували внести законодавчі зміни у сферу громадського харчування. Відповідний законопроєкт пропонує прибрати застарілий радянський термін «заклади громадського харчування» і замінити його на «заклади ресторанного господарства». За словами авторів, це має посприяти боротьбі з нелегальним продажем алкоголю. У лютому минулого року Рада підтримала проєкт закону у першому читанні, але далі процес призупинився. У чому суть запропонованих змін та що не до кінця продумали у законопроєкті, читайте у матеріалі «Слово і діло».

Які проблеми порушує законопроєкт

Основне питання, яке порушують автори законопроєкту №2136 – продаж алкоголю на розлив у місцях, не передбачених законом.

У статті 15 закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв...» зазначено, що для продажу алкоголю на розлив, необхідно мати статус «заклад громадського харчування».

«Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів», – сказано в законі.

За словами авторів законопроєкту, наразі на законодавчому рівні існує невідповідність щодо визначення поняття «ресторанне господарство» та «громадське харчування», які за своїм змістом є тотожними.

У чинному законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» сказано, що закладами громадського харчування є ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, піцерії, кулінарії, кіоски чи інший заклади незалежно від територіальних ознак.

Тобто у цих місцях дозволено продавати алкоголь на розлив.

Однак юрист Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Бачинська у коментарі «Слово і діло» пояснила, що деякі підприємці фактично зловживають термінологією.

«Користуючись недостатньо чітко визначеним поняттям «громадське харчування», деякі підприємці, які мають ліцензію на продаж алкогольних напоїв, з легкістю обходять заборону на торгівлю алкоголем і здійснюють продаж алкогольних напоїв на розлив у закладах, які не відносяться до закладів громадського харчування», – зазначила вона.

Що пропонують змінити автори законопроєкту

Законопроєкт пропонує прибрати застарілий термін «заклади громадського харчування» і замінити його на «заклади ресторанного господарювання».

На думку авторів, тоді певні категорії не зможуть продавати алкогольні напої на розлив.

Також у документі прописано збільшення штрафів за незаконний розлив алкоголю з 6 800 грн до 10 розмірів заробітної плати.

Станом на кінець вересня мінімальна зарплата в України становить 6 тисяч гривень, з грудня 2021 – 6,5 тисяч гривень (штраф виходить 65 тисяч гривень).

Окрім того, законопроектом також передбачається доповнити перелік видів обов’язкового страхування у статті 7 закону «Про страхування».

Пропонується ввести обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна життю чи здоров’ю третіх осіб (відвідувачів) внаслідок проведення ресторанної діяльності.

На думку юриста Вікторії Бачинської, такі зміни матимуть позитивний результат.

«Ця норма вводиться для посилення відповідальності власників ресторанів та кафе, та є, безумовно, позитивною для споживачів, оскільки останні кілька років стали частими випадки отруєння людей у закладах харчування. Таким чином, після початку дії закону права споживача будуть захищені, до того ж, страхові компанії легше долатимуть фінансові труднощі під час страхового випадку», – зазначила вона.

Які прогалини є у законопроєкті

Замінивши один термін на інший, було б логічно очікувати, що тоді з ланки дозволених місць для продажу алкоголю на розлив випадуть певні заклади. Наприклад, шинки та закусочні.

Саме такі місця найчастіше пов’язують з підпільною або не зовсім легальною реалізацією алкоголю. «Не зовсім» – бо з юридичної точки зору так звані «наливайки» можуть отримати статус закладу громадського харчування, але фактично до таких закладів вони не дотягують, бо не відповідають усім необхідним стандартам.

Оскільки законопроєкт пропонує замінити термін «громадського харчування» на «ресторанного господарювання», алкоголь на розлив можна буде продавати лише в останніх місцях.

Однак проблема законопроєкту у тому, що зміст терміну та перелік закладів, які належатимуть до ресторанного господарювання, не змінився.

Тобто алкоголь як можна було продавати на розлив у кіосках та закусочних, так і можна буде.

Термін «закусочна» також має доволі широке визначення, під яке саме і підпадають чимало сумнівних закладів.

В Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарств сказано, що закусочна – це місце, де готують нескладні страви, подають холодні та гарячі напої та різні хлібобулочні вироби.

Подібна ситуація з кіосками та буфетами, які також належать до закладів ресторанного господарювання.

Тобто навіть з ухваленням запропонованого законопроєкту, у всіх цих вищеперерахованих місцях буде не заборонено продавати алкогольні напої на розлив (за наявності відповідної ліцензії).

Юрист Вікторія Бачинська зазначила, що сама ідея законопроєкту (про нівелювання можливості незаконного продажу алкоголю) є безумовно позитивною та потрібною для суспільства, але, однозначно, потребує доопрацювання.

«Залишається незрозумілим, як саме автори планують боротися із вищенаведеним явищем, якщо по суті змінюється лише сам термін, а не його зміст, значення. Проєкт закону є загалом потрібним для нашого суспільства, але певною мірою ще не зовсім доопрацьованим та обдуманим з всіх аспектів. Законодавство України і так містить чимало декларативних, не діючих на практиці норм, тому при ухваленні нових нормативно-правових актів чи внесенні змін до них законодавцям потрібно це враховувати і створювати норми, які забезпечать вдалу реалізацію та ефективність запропонованого», – наголосила юрист.

Зазначимо, що законопроєкт направили до Верховної ради ще у вересня 2019 року. На початку 2020 року його ухвалили у першому читанні. Наразі процес певною мірою зупинився, адже останні зміни майже рік тому.

Нагадаємо, ще у липні у Слузі народу запропонували заборонити продаж алкогольних та тютюнових товарів у магазинах, які торгують продуктами харчування, товарами для дітей та спортивними товарами.

Як змінювалися вартість і обсяг продажу вітчизняного алкоголю, можна подивитися на інфографіці.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал