Про робочий візит українського президента Володимира Зеленського в США. Про те, якими були раніше результати зустрічей президентів України з американськими лідерами. Про нововведення, які чекають на нас із приходом осені. Та про кампанію з добровільного декларування доходів і активів громадян, яка стартує в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Як проходить візит Зеленського до США...
Президент України Володимир Зеленський у супроводі першої леді перебуває з робочим візитом у США, - повідомляє пресслужба офісу президента. Візит триватиме кілька днів, у програмі - охоплення низки міст східних і західних штатів. «В порядку денному візиту – зустріч лідерів двох країн у форматі віч-на-віч і в розширеному складі делегацій» - йдеться в повідомленні.
Крім цього, було анонсовано ряд зустрічей з американськими чиновниками, а також підписання українськими та американськими представниками важливих документів. Сам Зеленський у своєму Instagram написав, що сподівається на змістовні зустрічі.
Так вже відомо про зустріч українського президента з очільником NASA Біллом Нельсоном, на якій Володимир Зеленський заявив, що Україна має знову стати космічною державою і запросив Нельсона відвідати Україну.
Раніше президент повідомив про те, що компанія Енергоатом і американська Westinghouse Electric підписали меморандум про будівництво атомних енергоблоків в Україні. Зокрема, про спільне будівництво енергоблоку Хмельницької АЕС як пілотного проєкту, а надалі - ще 4 блоків за їхньою технологією.
Разом з міністром оборони Андрієм Тараном Зеленський президент провів зустріч з міністром оборони США Ллойдом Остіном в Пентагоні.
... і як візити українських лідерів проходили раніше
До речі, перший президент України Леонід Кравчук двічі зустрічався зі своїм американським колегою Джорджем Бушем-старшим – в 1991-му в Києві та в 1992-му у Вашингтоні. Цікаво, що під час візиту до Києва Буш-старший виступав проти відокремлення України від СРСР і застеріг від «суїцидального націоналізму».
За підсумками зустрічі президентів у Вашингтоні між урядами України та США було підписано меморандум про взаєморозуміння. Крім того, під час візиту Кравчука у Вашингтоні було відкрито посольство України.
Ще двічі в 1994 році Кравчук зустрічався з Біллом Клінтоном. Подробиць першої зустрічі, яка відбулася в аеропорту «Бориспіль», не розголошували. Але за два дні, 14 січня 1994-го, в Москві було підписано тристоронню угоду про вивезення ядерної зброї з України. Після зустрічі Кравчука і Клінтона у Вашингтоні було підписано Заяву про розвиток дружби і співпраці між країнами. А в 1994-1995 роках США виділили Україні 352 млн доларів фінансової допомоги.
Сім разів зустрічалися Леонід Кучма і Білл Клінтон. Після переговорів у 1994 році у Вашингтоні було підписано Хартію українсько-американського партнерства, дружби та співробітництва. Через місяць, 5 грудня 1994-го, підписали також Будапештський меморандум про гарантії безпеки для України. Зустріч в Києві в травні 1995 року закінчилася тим, що США підтвердили зобов'язання надати Україні 250 млн доларів на покриття потреб у критичному імпорті. У червні 2000 року Клінтон і Кучма обговорили в Києві закриття Чорнобильської АЕС: США зобов'язалися надати Україні фінансову допомогу для фонду «Укриття».
Віктор Ющенко за час президентства провів чотири зустрічі з Джорджем Бушем-молодшим. Зокрема, у квітні 2005 року після зустрічі у Вашингтоні було підписано заяву, в якій йшлося про те, що США підтримують пропозицію офіційно запросити Україну до участі в «розширеному діалозі» щодо вступу в НАТО.
У 2008 році під час переговорів Ющенко і Буша-молодшого було підписано план дій України та США на 2008-2009 роки, угоду про торгівлю та інвестиційну співпрацю, а також угоду про співробітництво у сфері досліджень і використання космічного простору.
Скільки зустрічей провели президенти України та США раніше і чим закінчувалися їхні переговори - про це читайте у нашому тематичному матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Які нововведення чекають на українців восени
З початком осені на українців чекають нововведення у сфері освіти. Вчителі початкових класів отримають академічну автономію: організація освітнього процесу і створення навчальних програм стане питанням кожного окремого закладу і, зокрема, вчителя. Учитель зможе сам вибирати, наприклад, робочі зошити або додаткові матеріали (але не будь-які, а зі списку рекомендованих до використання).
В 1-4 класах буде нова система оцінювання. У 1-2 класах оцінювання буде вербальним – «є значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «вимагає уваги та допомоги». У 3-4 класах оцінювання буде вербальне або рівневе (за вибором установи освіти): початковий рівень (П), середній (С), достатній (Д), високий (В).
Учням початкових класів також перестануть видавати свідоцтва про освіту, вони будуть зберігатися в електронній формі.
Крім того, почнуть впроваджувати нове шкільне меню: енергетичну та поживну цінність їжі приведуть у відповідність до норм МОЗ.
Осінь несе з собою й зміну тарифів на газ для населення. Для споживачів «Нафтогазу» вартість кубометра газу становитиме 12 грн, для споживачів інших постачальників газу – від 7,99 грн до 20,96 грн.
З 6 вересня набуде чинності закон, згідно з яким переселенці не повинні будуть платити штрафи за прострочені кредити та позики.
З вересня також всі медичні установи мали повністю перейти на електронні лікарняні, але перехідний період продовжили орієнтовно до жовтня. Поки що з 3 тисяч медустанов е-лікарняні відкриватимуть лише у 2-х тисячах.
Детальніше про нововведення, які чекають на нас восени - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу на сайті.
Старт податкової амністії
І з 1 вересня в Україні стартує податкова амністія, яка передбачає подання одноразової добровільної декларації про доходи. У декларації можна не вказувати джерела отримання цих доходів, а держава у такому випадку обіцяє не карати за ухилення від сплати з цих доходів податків. Влада очікує, що таке декларування дасть змогу людям «повернути свої активи у легальну площину» та виховуватиме у суспільстві податкову культуру. Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у розмові зі «Слово і діло» пояснив, у чому полягає головна мотивація для подання декларації, чого чекати після завершення податкової амністії та куди спрямують кошти, отримані від декларантів.
У 90-тих роках, коли система сплати податків і нарахування заробітної плати, була достатньо «чорною», багато людей отримували свої законно зароблені гроші не в зовсім законний спосіб. Тобто, йдеться про так звані зарплати у конвертах.
Окрім того, у 2000-тих роках досить багато українців почали працювати в Європі на заробітках. Вони, зазвичай, теж працювали нелегально та у незаконний спосіб набули свої статки та придбали, наприклад, нерухомість.
Ініціатива, яка була в законі, дає змогу людям не тримати гроші в умовному «загашнику», а легалізувати їх, сплатити символічний податок і надалі мати можливість легально користуватися тими коштами, адже рано чи пізно Україна прийде до тих самих стандартів моніторингу способу життя, який є у більшості європейських країн.
Щодо того, що буде після того, як пройде податкова амністія та що чекатиме людей, які не будуть декларувати свої доходи, то у перехідних положеннях закону є вимоги до уряду розробити план проведення фінансового контролю декларування.
Фактично, Міністерство фінансів спільно з Державною податковою службою зараз розробляє законопроєкт, який стосуватиметься моніторингу способу життя. Тобто під час купівлі великої нерухомості, дорогих авто тощо, буде здійснено відповідний моніторинг.
Коли такий механізм реально запровадити? На що держава планує витрачати кошти, які сплатять декларанти? Яку роль податкова амністія відіграє у контексті відносин України з Європейським Союзом - про це докладніше читайте у нашому спеціальному матеріалі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»