Подкаст «Словом» за 13 серпня: повноваження БЕБ, страхова медицина та опалювальний сезон

Читать на русском
Слово і Діло представляє щоденний подкаст Словом. Ми зібрали для вас головні факти та цифри попередньої доби, щоб можна було не тільки читати, а й слухати про важливе, не відволікаючись від щоденних справ.
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про президентські промови до Дня Незалежності України. Про те, чим опікуватиметься новий орган - Бюро економічної безпеки. Про перспективи впровадження в нашій країні страхової медицини. Та загрозливу ситуацію з підготовкою міст до опалювального сезону. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

День Незалежності України: про що говорили президенти на минулі свята

До Дня Незалежності України залишилося менш як два тижні. На 30-ту річницю запланований військовий парад, концерт і, звичайно, святкова промова Володимира Зеленського. Немає сумнівів, що вже наступного дня її обговорюватимуть в соцмережах так само гаряче, як і інші деталі свята.

Минулого року президент у своїй промові акцентував на перемир'ї в зоні ООС і боротьбі з коронавірусом. А після Дня Незалежності у 2019 році президента критикували за те, що він говорив про війну на Донбасі, але при цьому жодного разу не згадав Росію.

«Слово і діло» обіцяє оперативно підготувати контент-аналіз цьогорічної промови президента до свята.

А поки пропонує згадати, про що говорили у День Незалежності президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович і Петро Порошенко - у різні роки. Кожен охочий може перевірити себе – і спробувати впізнати президента за уривком його промови на честь Дня Незалежності України у спеціальному тесті на нашому сайті. Цей тест ми розробили ще кілька років тому, та сьогодні він не втратив своєї актуальності.

До речі, скільки коштуватиме святкування Дня Незалежності у 2021 році, можна теж подивитися на нашій інфографіці на сайті.

Бюро економічної безпеки: повноваження, вимоги та завдання

У березні 2021 року президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Бюро економічної безпеки». Бюро займатиметься аналізом бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів бізнесу чи держструктур.

Бюро планує розслідувати правопорушення, пов’язані з податками, підробленням документів, розголошенням комерційної або банківської таємниці, приватизацією, контрабандою, нецільовим використанням бюджетних коштів тощо.

За словами політолога Миколи Давидюка, Бюро економічної безпеки, в ідеалі, повинно розвантажити інші органи, зокрема СБУ.

Конкурс з обрання керівника Бюро економічної безпеки розпочався у червні, загалом надійшло 59 заяв. Комісія визначила шортлист із 12 кандидатів за підсумками тестування. Далі цих кандидатів допустять до виконання ситуаційних завдань і співбесіди після спецперевірки згідно із законом «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади». За результатами цих етапів, комісія відбере трьох кандидатів, яких подадуть на розгляд Кабінету міністрів.

При цьому згідно з законом, очолити бюро може громадянин України, якому понад 35 років, який повинен мати вищу юридичну або економічну освіту, щонайменше десять років стажу роботи за спеціальністю, п'ять з яких – на керівних посадах у державних органах або на приватних підприємствах.

Водночас главою бюро заборонено бути тим, хто має непогашену та незняту судимість за кримінальні правопорушення, кого притягали до відповідальності за корупцію, хто не подав електронну декларацію та має заборгованість зі сплати аліментів.

Серед претендентів на посаду є колишній та нинішній голови Державної фіскальної служби, колишні депутати, працівник НАБУ та член наглядової ради Нацбанку.

Хто саме претендує на місце керівника Бюро економічної безпеки та що саме належатиме до повноважень органу - про це читайте в нашому тематичному матеріалі з коментарями експертів на сайті та в телеграм-каналі.

Страхова медицина в Україні: які перспективи

У світі нині існує чотири моделі медичного страхування. Так звана «модель Бісмарка» передбачає, що медичні послуги оплачує фонд страхування працівників. Він фінансується роботодавцями та працівниками шляхом відрахувань із зарплати. Така модель працює в Німеччині, Австрії, Бельгії, Франції, Швейцарії і Японії.

Суть «моделі Беверіджа» полягає в тому, що медпослуги фінансує держава за рахунок податків з бюджету. Цю модель використовують у Великій Британії, Ірландії, Новій Зеландії, Швеції, Греції та Португалії.

У Канаді, Тайвані та Південній Кореї діє модель національного медичного страхування. Послуги надаються приватними установами, але фінансуються за рахунок коштів державних страхових програм.

У більшості країн, що розвиваються, використовують модель прямої оплати медичних послуг – це коли пацієнт платить за послуги із власної кишені.

Про те, що в систему охорони здоров'я України потрібно впровадити медичне страхування, говорили вже давно. У 2018 році в МОЗ анонсували, що активно розвиватимуть медстрахування від 2020-го. У лютому 2020-го глава парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування озвучив приблизний термін, коли в Україні може запрацювати страхова медицина – не раніше 2023 року.

В Україні планують орієнтуватися на модель, за якої держава буде фінансувати гарантований пакет послуг (до якого входитимуть екстрена медична допомога, психіатрична, протитуберкульозна, лікування інфекцій, інфарктів, інсультів), а за інші послуги буде доплачувати пацієнт.

У жовтні 2020-го, виступаючи з посланням до Верховної ради, Володимир Зеленський заявив, що чекає від МОЗ та профільного комітету модель страхової медицини, «яка могла б з'явитися нарешті в Україні». В президентській програмі, нагадаємо, є обіцянка «впровадити страхову медицину».

Детальніше про те, на якому етапі нині перебуває виконання цієї обіцянки - читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті.

Опалювальний сезон під загрозою: що сталося

Місцева влада у багатьох регіонах України почала заявляти, що старт опалювального сезону перебуває під загрозою зриву. Проблеми з підготовкою виникли у містах майже половини областей. Переважно – через відсутність коштів і борги населення.

Так, у двох містах Львівської області, згідно з висновком робочої групи, до осінньо-зимового періоду не підготовлені тепломережі.

Чернігівська міська рада заявила про зупинку ТЕЦ – через нерентабельність виробництва електроенергії, з цієї самої причини може зупинитися ТЕЦ і у Чернівцях.

У Полтавській, Харківській, Миколаївській, Чернівецькій та Черкаській областях опалювальний сезон може зірватися через заборгованість населення. Місцева влада закликає містян погасити борги.

У Луцьку та Житомирі влада повідомляла, що проблему спричинило здорожчання енергоносіїв. Мовляв, люди просто перестануть платити та опалювальний сезон буде зірвано.

Про те, в яких населених пунктах споживачі можуть не отримати тепло цього року вчасно і з яких причин - читайте в нашому аналітичному матеріалі з інфографікою на сайті

Раніше, нагадаємо, ми писали про те, як глава уряду Денис Шмигаль оцінив готовність України до опалювального сезону.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал