Подкаст «Словом» за 11 серпня: ядерна зброя України, зарплати антикорупціонерів та енергетика

Читать на русском
Слово і Діло представляє щоденний подкаст Словом. Ми зібрали для вас головні факти та цифри попередньої доби, щоб можна було не тільки читати, а й слухати про важливе, не відволікаючись від щоденних справ.
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про спекотний для України з політичної точки зору серпень-місяць. Про найімовірніші варіанти розвитку подій, які б могли стати наслідками «невідмови» України свого часу від ядерної зброї. Про зарплати керівників антикорупційних органів України за липень. Та еволюцію потужностей української відновлюваної енергетики. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Спекотний август 2021-го: які політичні події відбудуться впродовж місяця

З політичної точки зору серпень 2021-го буде дуже важливим місяцем для України. Важливим і насиченим. По-перше, наприкінці літа Володимир Зеленський має полетіти до США на першу зустріч із президентом Джо Байденом. На ці переговори в Україні покладають великі сподівання, особливо у світлі загрози, яку становить «Північний потік-2». По-друге, Україна святкуватиме 30-ту річницю Незалежності та чекає у 20-х числах серпня багато іноземних гостей високого рівня.

У липні Володимир Зеленський був у Берліні з офіційним візитом, де зустрічався і з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Тоді під час вечері обговорювали проєкт «Північний потік-2», врегулювання ситуації на Донбасі та виконання Мінських угод. Якихось конкретних домовленостей за підсумками зустрічі сторони не досягли.

Здавалося б, це могла бути остання зустріч Зеленського і Меркель. Восени після виборів до Бундестагу Меркель залишить посаду канцлера, а про свою участь в саміті «Кримської платформи» вона не повідомляла. Але днями стало відомо, що Меркель планує 22 серпня відвідати Україну. «Теми переговорів: безпека, двосторонні відносини та інші актуальні питання», – повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров. І ця зустріч відбуватиметься на тлі досить цікавих подій.

Та центральною подією місяця, та й усього літа, буде перший саміт «Кримської платформи». За останніми даними, озвученими в Міністерстві закордонних справ України, у ньому візьмуть участь щонайменше 34 країни. Остаточний список учасників і рівень представництва всіх держав наразі невідомий.

На саміті буде чотири тематичні панелі: про невизнання спроби анексії Криму, про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, про шляхи реінтеграції Криму через права людини та сталий розвиток, про відновлення прав кримськотатарського народу.

Кого вже точно чекати на саміті «Кримської платформи», а хто вже точно не приїде та які документи планують підписати за підсумками саміту - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Що було б, якби Україна не сдала свій ядерний арсенал

На початку 1990-х років і на Україну, і на інші колишні республіки Радянського Союзу, на території яких зберігалася ядерна зброя, тиснули й США, і Росія. На той час вже незалежна Україна мала третій за розміром ядерний арсенал у світі.

Аналізувати історичні події на предмет того, чи правильними були кроки тодішньої української влади щодо повного роззброєння та відмови від ядерного статусу, – мабуть, не надто вдячна справа. Втім, останнім часом вже сучасні політичні діячі все частіше говорять про те, що відмовитися від ядерної зброї було надто передчасним рішенням тодішньої влади. Так чи інакше, і тодішні лідери держави, і сучасні політики – мають рацію та наводять слушні аргументи стосовно відмови чи навпаки, потреби збереження ядерного потенціалу.

Враховуючи те, що тоді на Україну тиснула не лише Росія, але й США та країни Заходу, є висока ймовірність того, що відмова тодішнього керівництва держави позбутися ядерного потенціалу могла б призвести до часткової чи навіть повної економічної та геополітичної ізоляції України.

Щоправда, варто врахувати один важливий аспект – і Захід, і Росія на той час не мали достатньо впливових важелів, аби повністю «перекрити кисень» молодій українській державі. З усім тим, зберігши свій ядерний потенціал та опинившись у статусі «вигнанця» ‒ подальший шлях України, із тогочасними політичними елітами, міг би перетворити Україну на подобу нинішньої Білорусі.

Ще один із ймовірних шляхів, яким могла, але не скористалася Україна, полягав у частковій відмові від ядерного статусу – наша держава могла б позбутися стратегічного озброєння, управління яким здійснювалося із Москви, проте зберегти озброєння тактичне, яке можна було б контролювати та обслуговувати власними силами.

Експерти підрахували, що таких боєприпасів на території незалежної України тоді нараховувалося від 2000 до 4000, а дальність їхнього використання становила не більш як 1000 кілометрів. Такий підхід міг би створити стримувальну перевагу для України від агресивних дій будь-якої із сусідніх держав, і водночас – не становити стратегічної загрози для всього світу.

Більше про два найімовірніші варіанти розвитку подій, які б могли стати наслідками «невідмови» України від ядерної зброї - читайте у нашому великому аналітичному матеріалі на сайті.

Скільки заробляють українські антикорупціонери

Глава Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заробив у липні більше за інших антикорупціонерів – 479 тис. 88,84 грн. Новікову, крім окладу і надбавок, виплатили премію за червень, оплату за щорічну відпустку і матеріальну допомогу на оздоровлення (281 тис. 487,88 грн).

Втричі меншими були зарплати у його заступників, які, до речі, всі троє за липень отримали премії.

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник за минулий місяць заробив 436 тис. 666 грн. Зокрема, він отримав 214,3 тисячі грн допомоги до щорічної відпустки. Заступники директора НАБУ заробили за липень від 138-ми до 174 тисяч гривень. Виконувач обов'язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук заробив 101 тис. 504 грн.

Усі цифри зарплат керівників антикорупційних органів України та їхніх заступників за минулий місяць - ми зібрали в зручній інфографіці на нашому сайті.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розібралося, яке місце в рейтингах корупції посідає Україна, а також які результати роботи показують наші антикорупційні органи.

Відновлювана енергетика в Україні

Згідно з даними Держенергоефективності та Євростату, потужності об’єктів відновлюваної енергетики в Україні з 2014 року зросли на 8 260 мегаватів.

Найбільше зростання припало на 2019 рік, зокрема на сонячні електростанції. Саме вони і мають найбільші потужності – у 2014 році на фотоелектрику припадало лише 411 МВт, а станом на І півріччя 2021 року маємо вже 6 351 МВт.

Потужність вітроелектростанції становить 1 593 МВт. Сонячні електростанції домогосподарств мають майже вполовину менші потужності – 933 МВт, а у 2015 році їх взагалі було тільки 2 МВт.

Електростанції на біомасі, біогазові та малі гідроелектростанції у 2021 році мають потужність трохи понад 100 МВт.

За рівнем частки споживання електроенергії з відновлюваних джерел у Європі за 2019 рік Україна посідає передостаннє місце (8,1%), випереджаючи Люксембург. Найбільша частка споживання – в Ісландії, Норвегії, Швеції та Фінляндії.

Дані щодо розвитку потужностей відновлюваної енергетики в Україні за останні сім років - ми зібрали в нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал