Подкаст «Словом» за 9 серпня: підсумки Олімпійських ігор та пенсійна реформа в Україні

Про завершення відтермінованих Олімпійських Ігор-2020 і результат української збірної. Про масштабні пожежі у Греції та Туреччині, які досі не можуть приборкати. Про те, коли в Україні відбудеться пенсійна реформа та перспективи відмови від нинішньої солідарної системи соцзабезпечення літніх людей. А також про наші позиції у рейтингу Щастя протягом кількох останніх років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Підсумки Олімпійських Ігор: скільки медалей вибороли українці

В Токіо завершилися змагання Ігор ХХХІІ Олімпіади, які тривали з 23 липня по 8 серпня. Україна офіційно посіла 16 місце серед 206 країн-учасниць за кількістю здобутих нагород. 153 спортсмени, які вийшли на старт, виграли 19 олімпійських медалей, а ще 23 українці зупинились буквально в кроці від п'єдесталу, посівши 4-6 місця у фінальних змаганнях.

У Національному олімпійському комітеті констатують, що українці суттєво поліпшили результат Ріо-де-Жанейро-2016, коли було здобуто два «золота», чотири «срібла» і п’ять «бронз», попри те, що команда була представлена більшою кількістю атлетів.

«Кожен восьмий спортсмен нашої збірної здобув медаль, це значно краще результатів попередньої Олімпіади – тоді 206 атлетів привезли 11 медалей. У підсумку маємо у Токіо 19 медалей: дванадцять бронзових, шість срібних й одну золоту», - написав у Facebook міністр у справах молоді та спорту України Вадим Гутцайт. А ще додав, що за виграні призові місця і медалі на Олімпійських іграх, українські спортсмени у цьому році отримають від держави: за «золото» - 125 000 доларів, за «срібло» - 80 000 доларів, за «бронзу» - 55 000 доларів.

Палаюча Турція та Греція у вогні

У Греції триває аномальна спека, а разом з нею і лісові пожежі - за останні 10 днів згоріло більше ніж 56 тисяч гектарів лісу, - повідомляє BBC.

При цьому ризик подальшого поширення вогню і нових займань залишається високим у багатьох регіонах, в тому числі в районі Афін і на Криті, оскільки в Греції фіксують найсильнішу спеку за останні 30 років. З вогнем борються понад тисячу грецьких пожежників. До них також приєдналися рятувальники з Великобританії, Франції, Румунії, Швейцарії та України.

Напередодні десятки лісових пожеж спалахнули на острові Евія, другому за величиною в Греції, а також в районах Пелопоннесу, включаючи Аркадію та Олімпію. Зокрема, на Евіі понад 2 тисячі людей евакуювали поромом. Десять кораблів стоять на півночі острова і готові в разі необхідності евакуювати ще більше людей.

Між тим, більшість лісових пожеж у провінції Анталья на півдні Туреччини локалізовані, - повідомляє агенція «Анадолу». В Туреччині, нагадаємо, понад тиждень не можуть приборкати масштабні пожежі. Вони почалися у липні, на тлі сильної спеки у курортній провінції Анталія. Україна відправила до Туреччини два пожежні літаки на допомогу турецьким вогнеборцям.

Пенсійна реформа: чого чекати українцям

Процес запровадження пенсійної реформи в Україні знову забуксував. Цього разу стримувальним фактором є не стільки сам механізм запровадження накопичувальної пенсійної системи, скільки розуміння відсутності достатніх важелів у держави для забезпечення тривалих гарантій збереження пенсійних відрахувань громадян.

Здається і в уряді, і у парламенті дійшли лише до одного спільного знаменника – солідарна пенсійна система веде до колапсу всієї системи соціального забезпечення літніх громадян. А от у питанні, як саме запроваджувати накопичувальну пенсійну систему тривають дискусії. Існує думка, що обов’язковість накопичувальних пенсійних відрахувань буде змушувати та роботодавців, і працівників оминати правила офіційного працевлаштування, й сприятиме негативним явищам «тіньової» економіки.

З іншого боку – держава сама не може гарантувати надійність і диверсифікованість у зростанні накопичень громадян. По-перше, для цього поки що бракує інвестиційних інструментів та професійних «гравців» на ринку. По-друге, українській економіці бракує міцності та прогнозованості – особливо, коли мова йде про рівень інфляції.

Вважається, що від солідарної системи пенсійного забезпечення Україні потрібно поступово відмовлятися на користь обов’язкової накопичувальної системи, або так званої «змішаної» системи пенсійного забезпечення – коли кожен громадянин, крім обов’язкових накопичень, може розробити та запровадити власну інвестиційну стратегію і зберігати свої пенсійні накопичення у страхових чи інших інвестфондах.

Проте слід відзначити та не завжди виправдані страхи щодо користування солідарною системою. Адже головне зауваження до її подальшого функціонування – демографічні зміни у структурі українського населення. Працездатного населення дедалі меншає, тоді як кількість пенсіонерів – зростає. Не сприяє покращенню ситуації низький рівень народжуваності. Тож для подальшої підтримки солідарної системи потрібно постійно збільшувати податкове навантаження на громадян, які працюють.

Проте в багатьох розвинених країнах досі не відмовилися від солідарної системи. І не колапсує вона за рахунок покращення системи охорони здоров’я та підвищення рівня загального здоров’я громадян, завдяки низькому рівню «тінізації» економіки та ефективно організованій системі міграційної політики, яка вирішує проблему нестачі легальних працівників і навіть частково демографічні «прогалини» за рахунок мігрантів.

Про те, коли завершиться пенсійна реформа в Україні і які варіанти розвитку подій є можливими - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Всесвітній рейтинг щастя: яка в ньому позиція України

Перший рейтинг країн світу за рівнем щастя населення (World Happiness Report) склали ще у 2012 році. Дослідження проводять, аби показати досягнення країн світу та окремих регіонів з точки зору їхньої спроможності забезпечити своїм громадянам щасливе життя.

Автори проєкту розраховують, що таке дослідження допоможе державним керівникам краще реагувати на потреби та сподівання своїх громадян, аби підвищити добробут і сталий розвиток. У рейтингу враховують кілька аспектів, зокрема ВВП на душу населення, рівень соціальної підтримки, очікувану тривалість життя, свободу вибору, рівень корупції, участь громадян у благодійності та наявність негативних очікувань від майбутнього.

У 2013-му році у світовому рейтингу щастя Україна посіла 87 місце серед 156 країн, опинившись між Республікою Гана та Латвією. На перших місцях тоді були Данія, Норвегія та Швейцарія. У хвості рейтингу тоді були ЦАР, Бенін і Того.

Вже за два роки, у 2015-му, ми опустилися відразу на 24 позиції і опинилися на 111 місці між Іраном (110) та Іраком (112). В трійці лідерів були Швейцарія, Ісландія і Данія.

2017 рік перемістив Україну у рейтингу на 132 позицію, поставивши між Ганою (131) та Угандою (133). Утративши ще 6 позицій у 2018 році Україна посіла у рейтингу щастя 138 місце.

Минулий рік, попри пандемію і постійні локдауни, несподівано підняв Україну у рейтингу на 123 місце. У рейтингу 2021-го Україна піднялася на 13 позицій до 110 місця. І хоч ситуація із відчуттям щастя, за критеріями дослідників, в Україні істотно покращилася, наші географічно найближчі сусіди продовжують нас трохи в рейтингу випереджати. Так, Словаччина посідає цьогоріч 34 місце, Польща – 44, Румунія – 46, Угорщина – 53, Молдова – 65, Білорусь – 75.

Детальніше про дослідження, а також місце України у цьому рейтингу протягом останніх кількох років - читайте у нашому тематичному дослідженні з інфографікою на сайті

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps