Подкаст «Словом» за 5 серпня: атака на Кабмін, чотири медалі за годину і зарплата обласної влади

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 5 серпня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст Словом і Діломslovoidilo.ua

Про захоплення будівлі Кабінету міністрів у Києві. Про чотири олімпійські медалі за одну годину у Токіо. Про генеральні плани великих українських міст. Та про те, скільки в Україні заробляє місцева влада рівня облцентрів. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Атака на Кабмін: що відомо про захоплення Кабінету міністрів

4 серпня, у Києві до будівлі Кабінету міністрів увірвався чоловік, який погрожував підірвати гранату. Поліція проводила на місці спецоперацію. Після переговорів чоловік здався силовикам. Затриманим виявився ветеран АТО, уродженець Луганська. Пізніше з'ясувалося, що граната у нього була бойова.

За словами прессекретаря Київської міської прокуратури Надії Максимець точні мотиви та цілі чоловіка ще з'ясовують, проте в загальних рисах - він захопив Кабмін, оскільки був незадоволений його роботою, а також неналежним, на його погляд, фінансовим забезпеченням колишніх військових.

Тепер чоловікові загрожує до 15 років в'язниці.

Чотири медалі за годину: як українська збірна поставила власний рекорд

У попередній день змагань на Олімпійських іграх у Токіо протягом однієї години Україна здобула відразу чотири медалі - дві «бронзи», одне «срібло» і, нарешті, перше «золото». Депутат Верховної ради, український борець греко-римського стилю Жан Беленюк, який виступає в категорії до 87 кг став олімпійським чемпіоном. Українські синхроністки Марта Федіна та Анастасія Савчук стали володарками бронзових медалей. Відзначимо, це перша олімпійська медаль в історії українського артистичного плавання.

Український борець Парвіз Насібов, який виступає у вазі до 67 кг, наборов олімпійське срібло і тим самим оновив найкращий результат України в цій ваговій категорії греко-римської боротьби.

І наша Ірина Коляденко здолала представницю Латвії Анастасію Григор'єву і завоювала бронзову медаль у вільній боротьбі. Таким чином, зараз в України 11 медалей Ігор-2020.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало, скільки медалей завойовували українські спортсмени на Олімпійських іграх різних років.

А ще нещодавно ми опублікували інфографіку про те, якою була сума призових українських олімпійських медалістів.

Генеральний план Києва

Генеральний план міста – це основа його раціональної та зручної забудови та розвитку. Натепер Київ і досі живе за документом, який розробили ще у 1997 році та затвердили у 2002-му. Обіцянки щодо нової концепції розвитку столиці кияни чують ще від 2017 року, та документ і досі не затверджений. Чинний на сьогодні Генеральний план розвитку Києва та приміської зони - Це четвертий генплан столиці з повоєнних часів.

У 2008-му році Київрада почала розробляти новий генеральний план розвитку міста до 2025 року та у 2010-му ухвалила концепцію стратегічного розвитку Києва. На початку 2019-го року головному архітектору Києва доручили в місячний термін розробити проєкт рішення «Про додаткові організаційно-правові заходи щодо розроблення нового Генерального плану Києва». Але через нестачу законодавчого регулювання це питання було знову поставлено на паузу. Наприкінці року проєкт все ж таки з’явився. Представляючи його на міжнародному форумі «Майбутнє Києва» Віталій Кличко перелічив усі значущі проблеми, з якими щоденно стикається саме місто і які довелося враховувати розробникам. Це складні умови для пересування містом: транспортні затори та недбалі паркування, слабкий розвиток метро, відсутність перехоплювальних паркінгів біля транспортних розв'язок, повільні темпи відновлення громадського транспорту.

У березні 2020 року мали відбутися громадські слухання щодо нового генплану, але через карантинні обмеження їх тимчасово скасували. На початку листопада минулого року керівник «Київгенплану» Сергій Броневицький заявляв, що проєкт генерального плану столиці вже «розроблений на 99%» і наприкінці місяця все-таки розпочнуться громадські слухання. Але цього знову не сталося.

При цьому у Чернігові ухвалити новий генеральний план також мали у 2020 році. Це – єдине велике місто, окрім Києва, у якого генплан також є простроченим.

У дев’яти містах України розрахунковий термін дії чинного генплану взагалі не визначено. Серед таких – Вінниця, Луцьк, Кропивницький, Миколаїв, Рівне, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці.

Рекордсменом за терміном дії генерального плану є Дніпро. Генплан цього міста чинний аж до 2046-го року. У Полтаві – до 2041. У Запоріжжі новий план розвитку міста планують ухвалювати у 2036-му році. До 2031-го генеральні плани діють в Одесі, Хмельницькому та Черкасах. В Івано-Франківську та Харкові – до 2026-го.

Про те, як просувається робота над новим генпланом столиці, а також наскільки застарілими є генплани інших великих міст України - читайте у нашому дослідженні з інфографікою на сайті.

Зарплати чиновників: скільки заробляє обласна влада

Після обробки відповідей на запити, які були надіслані до міських рад усіх обласних центрів країни, аналітики «Слово і діло» дійшли висновку, що найвисокооплачуванішим за перше півріччя 2021-го року став міський голова Запоріжжя Володимир Буряк. Його зарплата за пів року становила 709 395, 88 грн.

Майже вдвічі менше за пів року нарахували столичному меру Віталію Кличку - 360 599, 84 грн. Найменше грошей серед мерів за перше півріччя отримав міський очільник Херсона Ігор Колихаєв – 92 583, 56 грн. Водночас як раніше з'ясували аналітики Слово і діло, саме він у свіжій декларації за 2020 рік задекларував найбільше землі з-поміж усіх своїх колег з інших облцентрів. Міській владі Харкова вдалося уникнути конкретики у відповіді на запит, тому зарплати керівників цього міста у рейтингу не враховано.

Перша десятка найвисокооплачуваніших заступників міських голів майже повністю складається із чиновників Львова і Тернополя. На дев'ятому місці списку заступників мерів з найбільшими зарплатами в Україні – заступник міського голови Кропивницького з питань діяльності виконавчих органів ради.

У цілому, найдорожче обходиться платникам податків міське керівництво Києва – щоправда, це пояснюється передусім кількістю заступників мера. Фінальна сума у 3,7 млн грн містить зарплати аж 14 осіб.

Натомість менш як мільйон на всіх за пів року заробило міське керівництво Луцька та Херсона. Втім, це єдині облцентри, де зарплатний фонд керівництва ділиться менш ніж на п'ятьох людей: у Херсоні – на 4-х, у Луцьку – тільки на 2-х.

Детальніше про те, в яких містах які зарплати має місцева влада - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті.

Також раніше ми писали про те, яке майно мери українських міст задекларували за минулий рік.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал